У Південній Кореї, що відома своїми високотехнологічними розробками, існує місто майбутнього Сонгдо. Побудоване з нуля, це футуристичне місто-привид вабить до себе всіх, хто хоче побачити, яким буде життя в мегаполісах у найближчому майбутньому.
Сьогодні більше половини населення нашої планети живе в міських районах, і мільйони людей продовжують переїжджати з сільської місцевості в міста і мегаполіси в пошуках кращого життя. Чисельність людей в містах стрімко збільшується, і якщо в 1950 році вона становила 746 млн, то в 2014 зросла до 3,9 млрд.
Для більшості міст це є непосильним навантаженням: всі його сфери — від транспорту до житлового простору, охорони здоров'я і безпеки, відчувають перевантаженість.
Яким повинно бути місто майбутнього, де люди могли б жити комфортно, економно використовувати ресурси і ні в чому не відчувати дефіциту?
У 2000 році на болотистій ділянці заливних полів у Жовтому морі, де мешкають рибалки, корейський уряд вирішив побудувати поряд з міжнародним аеропортом Інчхон діловий район — аеротрополіс Сонгдо (Songdo IBD). Через три роки 1 тис. акрів землі засипали 500 млн тонн піску.
Тимчасом як столиця Сеул знаходиться більш ніж за годину їзди на автобусі від аеропорту, до Сонгдо на дорогу витрачається лише 15 хвилин.
Songdo IBD — одне з бачень того, як міста можуть виглядати у майбутньому. Цей проект обійшовся Південній Кореї в $35 млрд.
Автор ідеї міста майбутнього — бізнес-професор Університету Північної Кароліни на ім'я Джон Касарда. У 2011 році він опублікував книгу під назвою «Аеротрополіс: життєвий шлях, яким ми будемо йти далі». Професор стверджує, що майбутні міста повинні бути побудовані навколо або поблизу аеропортів. Ідея, як він висловився, полягає у тому, щоб надати компаніям «швидкий міжміський зв'язок в масовому масштабі».
Сонгдо — один з головних прикладів теорії Касарда. У цьому місті-шлюзі є житлові, торгові, робочі, освітні та культурні центри — і все знаходиться у межах 15 хвилин пішки один від одного.
Крім технологічної інфраструктури, у Сонгдо приділяється увага природним ресурсам: 40% міста — це «зелений суспільний простір».
Жителі можуть контролювати за допомогою пристроїв освітлення, опалення, вентиляцію, кондиціювання повітря. Можуть відстежувати фактичне індивідуальне споживання енергії і порівнювати дані з показниками своїх сусідів. І це дійсно допомагає значно підвищити ефективність.
Значна частина жителів Сонгдо — велосипедисти. Тут є також прекрасні пішохідні магістралі, розташовані навколо бутіків і ресторанів для відпочинку на відкритому повітрі. Є навіть невеликі ділянки землі для міського землеробства, велику частину яких було надано колишнім рибалкам Сонгдо як відшкодування за знищення їх промислу.
Збір і переробка відходів у цьому місті майбутнього — окрема тема. Все сміття Songdo всмоктується у підземні труби і автоматично сортується, переробляється, заривається або спалюється у паливо. Ці труби з'єднують всі багатоквартирні будинки і офіси. Виходить, що в місті немає ніяких сміттєвих баків або сміттєвозів. Ця система — єдина в усьому світі. Тут для її обслуговування потрібно всього сім робочих.
Місто для далекого майбутнього
Мета створення Сонгдо — залучення іноземного бізнесу і створення стійкого міста, яке продемонструвало б технологічну майстерність Кореї. У Сонгдо побудовано близько 60% запланованих інфраструктури і будівель. Тут проживає 70 тис. чоловік — 1/3 від очікуваної чисельності до 2018 року, коли місто буде повністю побудовано.
Передбачалося, що це місто стане центром глобальних компаній, де працюють співробітники з усього світу. Але поки це не так. Сьогоднішня репутація Сонгдо — це футуристичне місто-привид. Місто не порожнє. Воно побудоване для майбутнього, яке ще не настало.
За матеріалами: Тhe Аtlantic.