Назва ікебана означає «живі квіти». У Японії ікебана була державною і чоловічою справою, яка личила буддійським ченцям і воїнам-самураям, а жінкам було категорично заборонено займатися ікебаною до XVII століття.
Техніка складання композицій була привезена з Китаю в VI столітті буддійськими ченцями, які прямували до Японії для навчання. Фото: playground.sun.comІкебана - це підношення богам і духам. У розробці цього ритуалу брали участь імператорський будинок і сегуни. Така важлива справа, що магічно забезпечує загальний добробут, знаходилася під строгим контролем держави. Засновник однієї з найстародавніших шкіл ікебани вважав, що «Для стародавніх складання квітів - шлях до просвітління».
Техніка складання композицій була привезена з Китаю в VI столітті буддійськими ченцями, які прямували до Японії для навчання. У Японії ікебана ставилася з обох сторін вівтаря в буддійських храмах у важких бронзових китайських посудинах. Тоді ці композиції називалися - рікка. В центрі композиції рікка поміщалася сосна заввишки 1,5 метра - символ Дерева Життя. В особливих випадках складалися композиції заввишки до 8 метрів.
З храмів Будди ікебана перейшла в храми бодхісаттв, храми синто та імператорські палаци. Потім - в будинки аристократії і самураїв.
Набагато пізніше ікебана увійшла до будинків простих японців як елемент ритуалу шанування Будди, духів, Богів і предків. Право складання ікебани отримали також і жінки.
