В дні проведення урядової сесії в Пекіні тривають арешти апелянтів

Апеллянтка з провінції Цзянси Ін Цзінсянь арештована в Пекіні в дні проведення урядової сесії і відправлена до свого села, де зараз вона знаходиться під домашнім арештом в будівлі трактиру.

Як повідомила її сестра, 28 лютого Ін Цзінсянь з іншими апелянтами поїхала до Пекіна для участі в прес-конференції для іноземних журналістів, яка повинна була пройти в передмісті столиці. Дорогою їх вислідила міліція і заарештувала. 3 березня її перевезли в м. Ханчжоу провінції Цзянси, а звідти доставили в її село Санбао. Там сільський комітет ув'язнив її під домашній арешт в трактирі.

Її сестра збирається піти в сільський комітет і зажадати, щоб Ін відпустили, оскільки вважає, що її ув'язнення абсолютно незаконне.

Ін Цзінсянь народила дитину від другого чоловіка, під час реєстрації їй сказали, що ця дитина перевищує встановлені норми (у неї вже були діти), і що її віддадуть в дитячий будинок. Через три місяці вона дізналася, що з дитячого будинку її сина продали сім'ї з провінції Аньхой. З дуже великими зусиллями їй вдалося дізнатися адресу тієї сім'ї, але вони навідріз відмовилися повернути їй дитину. З того часу вже протягом 10 років вона апелює в різні інстанції, щоб повернути свого сина, але поки все безрезультатно. А недавно вона позбулася і будинку, який незаконно знесли без її згоди.

 

Довідка:
Китайські апелянти - це численні китайські громадяни, які зазнали несправедливого або незаконного ставлення до себе з боку місцевої влади, а також різних організацій, що належать владі. Ці люди подають апеляції у встановленій законодавством формі, у відповідні державні інстанції.

Боячись втратити свої пости, місцеві чиновники всіма силами прагнуть перешкодити апелянтам звернутися в інстанції провінційного або ж столичного рівня, для цього вони тримають штат агентів, завданням яких є за допомогою залякувань, биття і навіть арештів та ув'язнень змусити апелянтів замовкнути.

 

Після дисидентів та «інакодумців», ця категорія людей є найпильнішим об'єктом уваги і контролю комуністичної влади, які суворо стежать, щоб з ними не контактували іноземні репортери, а також строго блокують репортажі про них усередині країни.