Частка китайських компаній, налаштованих оптимістично щодо ділових перспектив у КНР, впала до найнижчого рівня за останні 23 роки.
28 жовтня Американська торгова палата в Шанхаї (AmCharm Shanghai) опублікувала звіт про настрої бізнесу в Китаї за 2022 рік. Згідно з даними звіту, тільки 55 % компаній висловили різною мірою оптимізм щодо своїх перспектив у цій країні на найближчі п'ять років. Це на 23 % менше, ніж торік, і є найнижчим рівнем з моменту початку публікації таких звітів у 1999 році.
Основні дані показують, що 47 % опитаних компаній очікують зростання виторгу в річному обчисленні, що на 29 відсоткових пунктів нижче, ніж 2021 року, і є найнижчим прогнозом за останні 10 років.
Крім того, 52 % компаній повідомили, що довіра їхніх штаб-квартир до управління економікою в Китаї знижується; тільки 18 % компаній поставили Китай на перше місце у своїх глобальних інвестиційних планах (минулого року було 27 %).
Торгова палата Євросоюзу в Китаї також вважає, що ділове середовище в Китаї погіршилося. Голова Торгової палати ЄС Йорг Вуттке сказав: "У Китаї закриті двері, і європейським компаніям важко передбачити дедалі складніші політичні, економічні та репутаційні ризики [в цій країні]. Тому наразі у них немає планів щодо збільшення інвестицій. Водночас компанії настійно закликають до прозорості бізнес-середовища [в Китаї]".
21 вересня Торгова палата ЄС опублікувала "Пропозиції для підприємств ЄС у Китаї на 2022/2023 роки". На думку Торгової палати, сьогодні в Китаї "політичні завдання мають пріоритет над економічним розвитком" і компанії вважають китайський ринок менш передбачуваним, надійним і ефективним. За останні чотири роки основні прямі інвестиції з Європи до Китаю надходили лише від кількох великих підприємств, а решта зайняли вичікувальну позицію, лише підтримуючи статус-кво свого бізнесу в Китаї, та активно розглядаючи інші, більш стабільні варіанти інвестицій.
Фахівець з Китаю, доктор економічних наук Лі Сунцзюнь в інтерв'ю "Великій Епосі" сказав: "По суті, "політика нульової терпимості" [щодо COVID-19] Пекіна, різке уповільнення зростання нерухомості та економіки в поєднанні з напруженістю у відносинах між Китаєм і США, що зберігається, а також його проросійська позиція в російсько-українській війні та загроза війни проти Тайваню, призвели до виведення іноземного капіталу з Китаю. За даними Інституту міжнародних фінансів, за вісім місяців, з лютого по вересень цього року, з китайського ринку облігацій пішло понад 98,2 млрд доларів США іноземного капіталу. Усе це свідчить про те, що іноземні інвестори не відчувають оптимізму щодо китайського ринку і "голосують ногами", щоб прискорити вихід з КНР".
За матеріалами Epoch Times