Поліетиленова упаковка, яка заповнює сміттєві контейнери у дворах, становить більше половини наших відходів. Потім все це викидається, забруднюючи довкілля. Дизайнер Маріанна Бойко вирішила спробувати обходитися без поліетилену, і їй це вдалося.
#img_center_nostream##img_center_nostream#
Киянка Маріанна Бойко поставила перед собою завдання — 104 дні прожити без пластикового пакування, замінивши його натуральними матеріалами. Під свою ініціативу вона відкрила спеціальну сторінку у Facebook.
Спонукало Маріанну невелике спостереження: вона побачила, що 80% сміття, яке її сім'я викидає щодня, становить пластик і поліетилен. До того ж, вона підрахувала, що у разі покупки води у пляшках 90% грошей віддається за пластик і тільки 10% йде на оплату води. Тоді вона вирішила спробувати повністю обходитися без поліетиленової упаковки. Вигода тут подвійна: економія сімейного бюджету і зменшення забруднення навколишнього середовища.
#img_center_nostream#Киянка стала аналізувати: де найчастіше зустрічається упаковка? Насамперед це:
#img_left#Найбільш «пластикоємні» — харчові продукти. Вони завжди в поліетиленових пакетах. Рішення Маріанна знайшла швидко — купувати м'ясо, фрукти, крупи, борошно на вагу. Для цього вона брала свої сумки із тканини, полотняні мішечки для сипучих продуктів, обгортковий папір, спеціальні харчові контейнери і банки, вирушаючи до супермаркету, у кулінарію чи на ринок, і таким чином питання упаковки було вирішене. Крім того, вона пристосувалася використовувати паперові пакети удруге, утретє — так дешевше виходить.
Питну воду Маріанна поки що замовляє в багаторазових пластикових бутлях, але планує поставити фільтр на кран.
На її подив, коли вона підрахувала витрати, то виявилося, що вона заощадила 500 грн за три місяці, купуючи воду на розлив.
Крім продуктів, є ще побутова хімія, до якої входить мило, шампуні, зубна паста, пральні, мийні та очисні порошки та гелі, дезодоранти для тіла, засоби для миття вікон, посуду та ін.
Що ж вирішила киянка? Адже шампунь на розлив не продається. Тоді дизайнер підшукала заміну шампуню, скориставшись рецептами прабабусь. Наприклад, суміш житнього борошна з яйцем здалася Маріанні добрим засобом для миття волосся. Для прання білизни киянка використала господарське мило, для миття вікон — розчин аміаку, замість дезодоранту — крохмаль із содою (читайте більше, чим можна замінити засоби побутової хімії).
#img_center_nostream#Далі Маріанна вирішила позбутися навіть пакетів для сміття. Вона почала використовувати звичайне відро, застилаючи його папером. Сюди вона складала домашнє сміття — скло, метал, папір і потім відносила за адресами вторсировини (див. на карті від «Великої Епохи»).
Для органічного сміття Маріанна придумала пристосування. Вона купила два відра, вставила одне в інше. Проробила отвори у верхньому відрі. Тут у неї накопичувалися відходи від приготування їжі та інші, що містять вологу, тому дірочки потрібні були, щоб рідина стікала в нижнє відро. Рідину, що при цьому виникає і яку фахівці називають «компостним чаєм», киянка використовувала для «підживлення» домашніх рослин.
Через деякий час в першому відрі у неї «дозрів» компост, що є гарним добривом. Киянка використовувала його для квітів на своєму балконі.
Дизайнер дійшла висновку, що зменшити використання поліетилену в побуті цілком можливо. Але повністю позбутися його поки що не виходить. Адже медицина не може відмовитися від виготовлених із полімерів одноразових шприців, систем для переливання крові та інших речей.
Під час покупки побутової та комп'ютерної техніки або меблів без поліетиленової упаковки не обійдешся. Але Маріанна не ставила завдання все життя повністю обходитися без пластику. Свій експеримент, розрахований на 104 дні, вона виконала.
Але на цьому Маріанна не зупинилася, експериментує й далі. Свої ідеї вона поширює через соціальні мережі, де в неї з'явилося багато прихильників, стала еко-блогером, лектором, проводить заняття у школах і офісах.
Однак, Маріанна Бойко — не єдина людина, яка оголосила війну пластиковій упаковці. У Нью-Йорку є дівчина Лорен, випускниця факультету екології та навколишнього середовища, яка живе за принципом: «Zero waste» — «нуль відходів». Вона стверджує:
«Я зовсім нічого не викидаю у смітник, від мене нічого не йде на звалища. Ні-чо-го».
Вона так само, як Маріанна з Києва, користується скляними банками, полотняними і паперовими пакетами, коли йде в магазин за їжею. Лорен навіть одяг купує в секонд-хенді, щоб не було на ній пластикової упаковки. А все необхідне для догляду за собою і за будинком дівчина готує сама з простих інгредієнтів, при цьому не використовує хімікатів.
«Моє життя покращилося, коли з нього зникло сміття», — каже Лорен.
#img_center_nostream#Потрібна допомога держави. Наприклад, у Тайвані ще у 2003 році пластикові пакети були вилучені з торговельної мережі, а покупці приходять до магазину зі своєю упаковкою.
У Єгипті, Руанді, Аргентині, Франції та Італії у різні роки був заборонений випуск пакетів із поліетилену. Жителі австралійського міста Бунданун проголосували за введення заборони на продаж води у пластикових пляшках. Значить, щось подібне можна зробити і в Україні. Але поки такої програми немає, кожна сім'я вирішує сама проблеми накопичення пластику в будинку. Можна замінити пляшки з полімерів на екологічні багаторазові. Поліетиленові пакети можна замінити на альтернативні.
Однак головне — змінювати свідомість людей на краще, щоб вони хотіли піклуватися про навколишнє середовище. У Антуана де Сент-Екзюпері є вислів: «Встав уранці, вмився, привів себе до ладу — і одразу ж приведи до ладу свою планету».