Подробиці про борговий пузир Китаю

Китай, схоже, перебуває на пізніх стадіях інвестиційного пузиря, що підживлюється кредитами. Не те, щоб ми не бачили цього раніше, просто не бачили такого в подібних масштабах.

Еван Лоренц на зустрічі зі співробітниками «Великої Епохи» в офісах Grant's Pub на Уолл-стріт. Фото: Велика Епоха

Наскільки великий пузир Китаю?

Представимо вам кілька цифр: банківська система Китаю зараз має активи обсягом $27 трлн; банківська система США в цілому має активи на $15 трлн. Зараз банківська система Китаю має активи на суму більше однієї третини світового ВВП.

Якщо судити за історичними даними, ніколи раніше не було такого, щоб одна країна мала подібну вагу в світовій економіці. Японія так і не досягла цього на піку свого пузиря, незважаючи на те що той пузир був також дуже великим.

Коли ми подивимося на те, що приводило в рух зростання Китаю в останні кілька років, — виявляється, Китай розширив банківські активи на $2—3 трлн. Але економіка Китаю становить лише $10 трлн. Згідно з офіційною статистикою, зростання знижується. Якщо придивитися до цифр і поглянути на діяльність на місцях, чи то споживання електроенергії, чи то ціна на залізну руду, яка зараз досягла 2—3-річного мінімуму, виявляється, що активність сповільнюється ще більше.

Схоже, мало місце велике накопичення в непродуктивних кредитах і непродуктивних капіталах. Щоб економіка змогла це перетравити, знадобиться певний час.

— Як це буде перетравлюватися?

Сповільниться зростання. Питання в тому, наскільки повільним це зростання стане. Здається цілком зрозумілим, що лідер Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпін усвідомлює серйозність цієї проблеми, і боротьба з корупцією, розпочата їм зараз, спрямована на те, аби впоратися із цією проблемою. Схоже, в останні кілька років цей інвестиційний пузир, що підпитується кредитами, дозволяв еліті жити дуже добре. Ми бачимо це на прикладі Чжоу Юнкана, який повністю контролював нафтову промисловість, і того факту, що він зміг накопичити стільки багатства.

Повна зміна економічної моделі Китаю означатиме, що люди, які в останні 30 років вигравали найбільше, зараз зіткнуться з відносним або абсолютним погіршенням. Я вважаю, що, вживаючи круті заходи щодо корупції, Сі намагається ізолювати проблему й отримати можливість керувати економічним спадом. Вдасться це зробити чи ні, залишається питанням.

— А яка статистика недержавної заборгованості в Китаї?

Схоже, в Китаї вона виросла за останні п'ять років із 50% до майже 200%, набагато перевищивши ліміт. Ви бачили, що в Іспанії у 2008 році, відношення їхньої недержавної заборгованості до ВВП протягом п'яти років до початку кризи зросла на 49%, і ми можемо бачити, що сьогодні переживає Іспанія.

— Але борг же має бути повернений у будь-якому випадку...

Борг має бути повернений, списаний або викуплений. На прикладі Японії ми бачимо, що економіка за останні 20—25 років дійсно перебалансувалася. Споживання у відсотках від загального обсягу ВВП навіть збільшилося. Просто воно збільшилося в умовах відсутності номінального зростання. Китай міг би перебалансувати економіку за умов 5—6% номінального зростання ВВП, якщо споживання зростатиме набагато швидше, ніж інвестиції. Проблема, як видно, в тому, що більша частина споживання, по суті, пов'язана з нерухомістю і діяльністю, пов'язаною з нерухомістю.

Дослідження на місцях в Китаї показують, що в містах, де активність у сфері нерухомості знизилася, впав і великий об'єм споживання. Зараз великий обсяг споживання пов'язаний із предметами домашнього інвентарю, такими як меблі й техніка. Коли вже цей інвестиційний пузир нерухомості сповільнюється, те ж саме відбувається і зі споживанням.

Читайте далі: Частина 2

Валентин Шмід, Велика Епоха

Читайте також: