Китайські ідіоми (32): На дрібниці дивитися з великим здивуванням
Велика Епоха
Давним-давно жив чоловік, який жодного разу не бачив верблюда. Одного разу він гуляв полем біля дороги на околиці маленького міста. Яскраво світило сонце, на полі працювало багато людей, і він насолоджувався цією красивою картиною.
От верблюда, увиденного впервые, до многих преображений Будды, необразованный человек почувствует удивление. Иллюстрация: С.Джин/Велика Епоха
Від верблюда, побаченого вперше, до багатьох перетворень Будди, неосвічена людина відчує подив. Ілюстрація: С.Джін/Велика Епоха
Раптом він побачив створіння з двома виступами на спині. Він не знав, що це таке. Він так здивувався, що закричав: «О, небо! Що ж це? Скоріше, ходімо подивимося!».
Почувши його здивований голос, люди покидали свою роботу і поспішили подивитися, що він там побачив. Однак нічого дивного не помітили.
Один із них запитав: «Гей, чого ти кричав?»
Чоловік сказав: «Подивіться на цього коня. У нього дві жахливих пухлини».
Зрозумівши, що він має на увазі верблюда, народ розсміявся.
Пізніше з цієї історії виникла ідіома 少見多怪 (shǎo jiàn duō guài; шао цзьєнь до гуай) — «на дрібниці дивитися з великим здивуванням». Вона характеризує випадок подібний цьому, або людину, яка знає мало.
Цей вираз уперше зустрічається в одному з діалогів буддистського тексту «Трактат, що розсіює сумніви» (1), написаного Моу Жуном (2), відомим конфуціанським ученим, який пізніше присвятив своє життя буддизму.
У цьому діалозі автора запитують: «Ви згадували, що у Будди є 32 преображення і 80 виражених рис, що дуже відрізняє його від звичайних людей. Як таке може бути?» Моу відповів: «Чим менше хтось бачив, тим більше здивований він буде: він може побачити верблюда і прийняти його за коня з двома пухлинами».
Ця китайська ідіома часто використовується як насмішка над людьми, які оголошують буденний факт як дивну новину.
Примітка
1 . «Трактат, що розсіює сумніви» (理惑論 або Лі Хо Лунь) — перша книга буддизму, написана китайським ученим. У цій роботі Моу Жун відповідає на часті питання про буддизм. За часів правління перших китайських династій багато людей не сприймали буддизм, оскільки він прийшов з іншої країни.
2. Моу Жун (170 —?рр. н.е.) — конфуціанець, який пізніше став буддистом.
