Су Сяокан — китайський письменник. У 80-х роках минулого століття на батьківщині його вважали чесним журналістом. Після подій 4 червня китайська компартія подала в розшук на Су за те, що він «підтримував студентський рух 1989 року». Він емігрував до США і сьогодні працює директором журналу «Демократичний Китай» (Democratic China).
Янь Цзяці був директором Інституту політичних наук при Китайській академії суспільних наук, а також радником з політичних реформ у відомстві Чжао Цзияна, колишнього генсека компартії Китаю (КПК), який захищав репресованих студентів. Одного разу під час зустрічі з колишнім головою КПК Ху Яобаном (його вважали ліберальним реформатором) Янь запропонував скасувати довічне перебування на посаді для партійних топ-лідерів. Однак така ідея розходилася з позицією Центрального комітету КПК.
У розпал політичних студентських протестів у 1989 році, коли ситуація зайшла у глухий кут, Ян Фумін, який у той час був секретарем ЦК КПК та головою робочого департаменту об'єднаного фронту у центральному комітеті КПК, запросив Яня Цзяці разом з іншими представниками наукової інтелігенції допомогти вести переговори зі студентами. 13 травня вони всі разом намагалися переконати студентів припинити «голодний» протест.
Чотири дні по потому, Янь та інші виступили із заявою, в якій зазначали, що «зловживання необмеженими правами і безвідповідальність нелюдського уряду» викликали низку проблем у Китаї. Вони продемонстрували свою солідарність зі студентами, збираючи підписи представників інтелігенції.
26 травня Янь Цзяці опублікував відкритий лист до Лі Пена, тодішнього прем'єр-міністра.
Після розгону демонстрацій 4 червня Яня разом з іншими занесли до переліку людей, яких розшукує міністерство громадської безпеки КНР. І він змушений був емігрувати.
У 1989 році Ян став першим головою Альянсу за демократичний Китай, який було засновано у Парижі. У 1994 році Янь переїхав з Франції до Нью-Йорку. Він став письменником і працює лектором у Колумбійському університеті в США.
Під час студентського руху у травні 1989 року Бао Цзуньсінь та інші представники інтелігенції пішли на площу Тяньаньмень з метою переконати студентів припинити голодування на знак протесту проти політики китайського режиму. Влада звинуватила Бао у змові і маніпуляціях, і пізніше його засудили до п'яти років в'язниці.
Після звільнення Бао постійно перебував під наглядом представників влади, однак відстояв своє право на те, щоб проводити дослідження і писати статті, заробляючи таким чином собі на життя. Він також брав активну участь у русі за демократію в Китаї.
Бао помер від інсульту 28 жовтня 2007 року. У той час йому було 70 років.
У травні 2012 року «Фундація Дуй Хуа» (Dui Hua Foundation) підрахувала, що нині режим тримає в ув'язненні близько 12 тисяч людей, яких було затримано під час розгону демонстрацій на площі Тяньаньмень. У цьому списку перебувають імена сімох чоловіків, що, як уважається, все ще ув'язнені, але про них відсутня інформація від влади з вересня 2009 року.
31 травня державний департамент США розповсюдив заяву, нагадуючи про «трагічну загибель невинних людей» під час насильницького придушення демонстрацій на площі Тяньаньмень.
«Ми знову звертаємося до китайського уряду, щоб припинити переслідування тих, хто брав участь у протестах, і назвати імена тих, хто загинув, був затриманий або пропав безвісти», — зазначається у заяві.
«Ми знову закликаємо, щоб Китай став на захист універсальних прав людини для всіх своїх громадян, щоб звільнили тих, кого було незаконно затримано, кого незаконно переслідували і арештували, кого незаконно викрали або утримують під домашнім арештом. А також припинити переслідування правозахисників та членів їхніх сімей» — йдеться в заяві.
Представник міністерства закордонних справ Китаю Хун Лей у відповідь на цю заяву оприлюднив іншу заяву із закликом до Сполучених Штатів «припинити втручатися у внутрішні справи Китаю, щоб не саботувати китайсько-американські відносини».
----------------------------------