В Раді національної безпеки та оборони говорять про те, що за образи та погрози в мережі Інтернет потрібно притягати до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Таким чином, якщо чати, форуми та блоги отримають статус громадських місць, порушників порядку в мережі можна буде притягти до відповідальності. Тоді, за словами Сергія Кузьміна, нецензурна лайка та чіпляння до громадян в мережі кваліфікуватиметься як дрібне хуліганство, а, приміром, заклики до погромів та підпалів — як хуліганство.
Те, що інтернет-середовище має розглядатись як громадський простір пояснюють тим, що це місце потенційного перебування людей, і потрапляють вони туди вільно — отже, мають дотримуватись певних норм поведінки. Але, за словами Сергія Кузьміна, за відсутності публічно-правового регулювання діяльності людей в Інтернеті, у користувачів виникає відчуття безконтрольності та безкарності.
“ Правоохоронний моніторинг за своїм змістом має бути подібний патрулюванню правоохоронців у звичайному громадському місці ” Сергій Кузьмін, провідний науковий співробітник міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО |
«Правоохоронний моніторинг за своїм змістом має бути подібний патрулюванню правоохоронців у звичайному громадському місці з метою виявлення і припинення правопорушень», — говорить Сергій Кузьмін. Щодо того, як можна було б втілити в життя такий задум, не уточнюється.
Втім, багато експертів вважає, що введення контролю в Інтернеті — це міра, яку треба вводити в останню чергу.
«Юридична відповідальність, криміналізація — це на мою думку, крайні речі, які мають вступати в дію. До цього має працювати інший комплекс заходів: державна політика, освіта, культура, виховна робота, а потім уже такий крайній варіант, — говорить Володимир Пилипчук, директор Науково-дослідного інституту інформатики і права. — Криміналізація багато проблем не вирішить».
За словами Володимира Пилипчука, слід відшукати баланс між криміналізацією та встановленням інших видів юридичної відповідальності — а це нелегке завдання.
На сьогодні погрози в Інтернеті та через смс в суді часто не розглядаються — навіть якщо доведено, що повідомлення відправлялися з комп’ютера чи телефону обвинувачуваного, довести, що відправляла саме та людина — важко, розказав Великій Епосі Валерій Лазаренко, начальник управління МВС.
«Адвокат може надати суду [такі дані], а суд може сприйняти чи не сприйняти цю інформацію», — говорить Валерій Лазаренко. Потрібно уточнити в законодавстві, чи можуть погрози в Інтернеті братись до уваги в суді, вважає представник МВС.
Наразі ж до відповідальності можуть притягнути тільки за погрозливі або дискримінаційні заяви в ЗМІ.