Друкування грошей є причиною інфляції в Китаї
Об’єми друкування грошової маси в Китаї більш ніж подвоїлися за останні чотири роки. За інформацією Центрального банку КНР, на кінець 2012 року об'єм надрукованих грошей сягнув 97,42 трлн юанів ($15,66 трлн). Економісти стурбовані безпрецедентним зростанням кредитів, яке підігріває інфляцію та пузир на ринку майна.
Один із показників для оцінки кредитів називається «М2». Він включає всі види готівкових грошей, депозити, а також ощадні та поточні рахунки. Оскільки кредит є джерелом енергії для економіки, його зв'язок з валовим внутрішнім продуктом (ВВП) зазвичай використовується для вимірювання рівня монетизації економіки країни. Економіці необхідні кредити для налагодження виробництва і нарощування його об'ємів. Але якщо кредитів забагато, то це може спричиняти виникнення пузирів у секторах економіки чи на ринку нерухомості і викликати інфляцію.
У розвинених країнах співвідношення між М2 і ВВП менше одиниці. У країнах, де ринки розвиваються, М2, як правило, становить 1—1,5 від ВВП.
У Китаї у 2012 році співвідношення М2 (97,42 трлн юанів) до ВВП (51,93 трлн юанів, $8,35 трлн) сягнуло близько 1,88. За рік показник М2 у Китаї виріс на 13,8%, що набагато вище, ніж ВВП, і у півтора рази більше ніж зростання М2 у США. Щодо створення кредитів, то жодна країна не може змагатися з КНР. Відтак Китай стає вразливим перед економічними пузирами.Фінансовий та економічний аналітик Ні Цзіньцзє у своїй статті, що вийшла у газеті Beijing News (Пекінські новини), пише: «За останні два десятиліття, коли тенденції розвитку ринку і монетизації в Китаї були найбільш очевидними, співвідношення М2 до ВВП піднялося з 82,5% у 1990 році до 150% у 2000 році. На кінець 2012 року це співвідношення сягнуло близько 190%».
Пан Ні вказує: «ВВП не може рости без резервних валютних збережень, накопичених на фондовому ринку за довгий час. Рівень запасів М2 має прямий вплив на макроекономіку країни: на темпи інфляції, економічне зростання і безробіття, а також на баланс міжнародних платежів і інших економічних показників. Більше співвідношення М2 до ВВП означає існування ризиків виникнення інфляції і перегріву економіки».
«Зростання співвідношення М2 до ВВП, величезна кількість нових [свіжо надрукованих] грошей є найбільшою прямою причиною, що викликає постійне зростання цін на товари та житло в країні сьогодні», — додає пан Ні.
Надмірні кредитні пропозиції
Оскільки показник М2 в основному складається з активів у банківській системі, то це і є базою необмеженого створення кредитів, який роздуває економічний пузир.
Пан Ні каже, що щорічна видача нових кредитів, яка становить близько 8—9 трлн юанів ($1,29—1,45 трлн), є основним джерелом зростання М2.
«Кілька років тому суму в 3—5 трлн юанів ($482—804 млрд) розглядали б як надмірне кредитне постачання. Тоді навіть важко було уявити таке швидке розширення банківського кредиту, як сьогодні», — сказав пан Ні.За інформацією Народного банку Китаю (People bank of China), нові позики, зроблені китайськими банками за перші 11 місяців 2012 року, досягли 7,75 трлн юанів ($1,25 трлн), що перевищує об'єм позик за весь 2011 рік — 7,47 трлн юанів ($1,2 трлн). Економісти зазначали, що за весь 2012 рік загалом нові позики сягнули близько 8,3 трлн юанів ($1,33 трлн).
Ці нові кредити перетікають у такі активи, як житло. У результаті цього, підвищуються ціни на сировину і виникає інфляція. У галузі будівництва попит на деревину, цемент та сталь стимулює зростання їхньої ціни. Заробітна плата будівельників витрачається на предмети першої необхідності, тим самим також збільшуючи ціну цих товарів.
Центрабанк, друкуючи грошові маси, окрім створення кредитів, вливає гроші на фондовий ринок. За інформацією «21st Century Network», у Китаї обсяг надрукованих грошей у 2012-му становив 12,26 трлн юанів ($1,97 трлн), це майже половина від глобального об'єму нової грошової маси — 26,25 трлн юанів ($4,22 трлн).
У результаті тривалого створення нових кредитів, китайські корпорації залізли у великі борги. Розрахунки «Zerohedge» показують, що у Китаї, порівняно з іншими країнами, корпоративний сектор економіки має найбільшу заборгованість. Він становить 151% ВВП.
Один з найбільших світових інвестиційних банків «Голдман Сакс» уважає, що ця тенденція не є стійкою: «Тому для нового керівництва вкрай важливо продовжувати реформи, які не тільки підтримують приватний сектор, але й безпосередньо галузь споживчих товарів, що допоможе використати ці ресурси. Інший шлях, швидше за все, негативно вплине на ці галузі, банківську сферу і, в кінцевому рахунку, на всю економіку», — зазначається у повідомленні до клієнтів банку.
Гао Цзитань, Велика Епоха