ВВП Китаю у дійсності значно завищено — експерти

Західні економісти з заздрістю і благоговінням говорять про зростання ВВП Китаю. Однак багато фахівців у Китаї і за кордоном посперечалися б із тим, що цей показник дійсно був таким високим впродовж останніх трьох десятиліть.

З одного боку, не враховуються екологічні витрати. Віце-президент Китайської академії суспільних наук (КАСН) Лі Ян каже, що темпи зростання реального ВВП опустяться до 5%, якщо враховувати екологічну деградацію і забруднення навколишнього середовища.

Дослідження Банку Америки (Bank of America) підтверджує твердження пана Лі. За оцінками аналітиків, в 2009 році необоротне руйнування навколишнього середовища, включаючи вирублення лісу, опустелювання землі і забруднення водойм, становило близько 3,8% ВВП. Офіційне зростання ВВП у 2009 році — 9,2%. Тому, якщо врахувати екологічний збиток, то реальні темпи зростання становили би 5,4%. Сумарна шкода, завдана в 2009 році навколишньому середовищу в грошовому обчисленні, становить 1,4 трлн юанів ($223 млрд). Це на 9,2% вище, ніж у 2008 році.

Відходи

Лі вважає, що номінальні темпи зростання ВВП досягнуті за рахунок того, що національні природні ресурси використовувалися нераціонально і забруднювали навколишнє середовище. Модель традиційного економічного розвитку з концентрацією уваги виключно на показниках ВВП призвела до виснаження природних ресурсів і завдала значної шкоди навколишньому середовищу.

Дослідження, яке провів Банк Америки, підтвердило думку пана Лі про те, що економічне зростання Китаю, головним чином, відбувається за рахунок марнотратного використання природних ресурсів. У 2010 році ВВП Китаю становив 9,1% від світового ВВП. Однак країна споживала набагато більше ресурсів, в порівнянні з іншими державами — а це показує низький рівень ефективності економіки. Китай спожив міді на 37,4% від загального показника споживання в усьому світі, 39,3% алюмінію, 57% цементу і 42% сталі, що значно вище частки ВВП Китаю в загальносвітовому ВВП.

Одна з китайських ділових газет First Financial Daily повідомляла, що якщо країна хоче якомога вище підняти свій ВВП, за це доведеться заплатити певну ціну. Рівень діоксиду сірки, хімічна потреба в кисні (ХПК) та викиди твердих відходів на одиницю площі набагато вище в регіонах із більш високим ВВП на душу населення. Вони приблизно в 3,7 рази, 4,1 рази і 2,8 рази відповідно більше, ніж у регіонах, де ВВП на душу населення нижче. З такої точки зору, використовувати один лише показник ВВП, щоб оцінити міру економічного благополуччя країни, недостатньо.

Лі Ян каже, що економічні втрати, викликані екологічною деградацією і забрудненням навколишнього середовища, нещодавно скоротилися. Однак якщо ефективність економіки рости не буде, тоді ці втрати продовжать рости. Ці втрати «з'їдали» майже 8% зростання ВВП протягом 1980-х і 90-х років, а починаючи з 2005 року — близько 4%.

Сумнівні цифри

Ще один фактор, який китайський режим постійно не враховує в розрахунку реального ВВП, — це інфляція. Офіційні показники зростання ВВП не враховують зміни цін на товари, оскільки тоді загальний ВВП буде нижчим. Однак відповідальність за внесення коригувального показника несе Національне бюро статистики.

Професор Френк Тянь Се з Бізнес-школи Ейкена при Університеті Південної Кароліни сказав Великій Епосі: «За останні 20 років Китай домігся швидких темпів зростання ВВП за рахунок інфляційного міхура в економіці. Якщо внести поправку з урахуванням інфляції та корупції, стане зрозуміло, що економіка Китаю зростала лише на 5—6%. Зараз економіка в основному перебуває в стані застою».

Економіст і коментатор із Гонконгу Ларрі Лан у своїй промові в Шеньяні в 2011 році сказав, що ВВП Китаю завищений. Якщо з 9,1% зростання ВВП за рік відняти справжній показник інфляції в 6,2%, то фактичне зростання становитиме лише 2,9%.

А якщо врахувати, що в Китаї ведеться так званий подвійний рахунок [для штучного збільшення ВВП], як сказав пан Лан, за розрахунками його команди, показник ВВП Китаю в 2011 році в дійсності менший заявленого взагалі на 10%.

Гао Цзитань, Велика Епоха