Печені яблука, як і печена кукурудза, печена картопля тощо, асоціюються, в першу чергу, з їжею термінового споживання. Причому бажано вживати їх щойно вийнятими із печі або духовки, як кажуть «з пилу з жару», щоб відчути справжній смак.
Щоправда, завдяки сучасній техніці стали можливими певні удосконалення в цій кулінарній галузі: запікання у фользі, наприклад.
Проте, печені яблука все ж можна виділити з усього ряду печених страв як такі, що їх можна споживати і охолодженими, адже саме яблука з часом практично не втрачають своїх смакових якостей, а можливо, навіть і примножують їх!
Інша справа — зберегти продукт від згубних впливів зовнішнього середовища, — в першу чергу, з боку різних мікроорганізмів. Якщо яблука брати ще гарячими та класти їх ошпареною ложкою у добре простерилізовані ємності,-то можна обійтися навіть без додаткового процесу стерилізації. Деякі, виконані таким «прискореним» методом 1,5 — літрові закрутки, можуть зберігатися понад 3 роки. Варто, проте, зважати також і на чистоту повітря, — тому задля надійності слід влаштувати банці з яблуками разом із кришкою 10-хвилинну водяну баню.
Після чого — вийняти банку з води (намагаючись випадково не відкрити) і терміново загерметизувати.
Як правило, яблука з часом усе більш осідатимуть до дна за рахунок заповнення повітряних проміжків соком, що з них стікає. Якщо спостерігається зворотній процес, — яблука збільшують свій об’єм, — значить, розпочалося бродіння, що зазвичай призводить до зривання кришки. Інколи таке може траплятись також і з уже достатньо «осілими» яблуками. Причини можуть бути різні: це і недостатність теплової обробки самих яблук, і присутність в яблуках інших складників (наприклад, комах та продуктів їхньої життєдіяльності), що вимагає ретельнішої обробки.
Якщо ж належним чином дотримуватися усіх етапів приготування заготовки, — розпочинаючи зі збору, сортування плодів, і закінчуючи кількістю обертів ключа для закатування, — то взимку буде приємна нагода поласувати ніжною м’якоттю медового за смаком печеного яблука.
