Китайські ієрогліфи: гроші

Як сьогодні, так і в стародавньому Китаї, гроші відіграють важливу роль у повсякденному житті. У цій статті розглянемо структуру китайського ієрогліфа «гроші», а також розповімо про ставлення до грошей у традиційній культурі Серединної країни*.

Сучасне зображення ієрогліфа «гроші» (транскрипція за Палладієм: «цянь», піньїнь: qián) таке:

Китайський ієрогліф «гроші». Ілюстрація: Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua

Стародавнє зображення ієрогліфа «гроші»:

Ієрогліф «гроші» у давнину. Ілюстрація: Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua

Ієрогліф «гроші» складається із двох основних елементів:

Графема «золото». Також означає «скарби», «багатства», «цінності» (за Палладієм: «цзінь», піньїнь: jīn). Ілюстрація: Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua

У попередній статті Великої Епохи про значення китайських ієрогліфів читайте детальніше про будову і походження ієрогліфа «золото».

Графема «калічити, губити» («цзянь», піньїнь: jiān). Ілюстрація: Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua

Давньокитайський етимологічний словник «Шовень»** тлумачить, що основне смислове значення несе елемент зліва «цзінь» («золото»), а елемент справа «цзянь» грає роль фонетика, тобто лише підказує вимову всього ієрогліфа.

Однак «цзянь», імовірно, також несе певне смислове навантаження. Він буквально означає «калічити», «губити», що також легко зрозуміти, якщо проаналізувати його структуру. Ця графема складається з двох однакових елементів: бойових списів, розташованих один над одним.

Піктограма бойового спису (транскрипція за Палладієм: «ге» піньїнь: gē). Ілюстрація: Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua

Таким чином, прихований сенс ієрогліфа «гроші» можна трактувати так, що «гроші» — це золото і цінності, які можуть змусити людей боротися і воювати один з одним.

Китайська традиційна культура відвела матеріальним цінностям своє місце, наприклад, порівнюючи їх із часом: «Вершок часу дорівнює вершку золота, але за золото часу не купиш». У нас є подібний вислів: «Час дорожчий золота».

У різних куточках світу існує свій варіант афоризму «Людина приходить у світ голою і йде зі світу голою». У Стародавньому Китаї про це говорили так: «Назбирав десять тисяч лян*** срібла, але після смерті не візьмеш із собою і мідної монети».

Як відомо, за гроші не купиш сімейного благополуччя, щастя і душевного спокою, і навіть мільярдери помирають від невиліковних хвороб. Щоб пам’ятати про це, китайці здавна кажуть прислів’я: «Гроші — це річ поза тілом людини».

Таким чином, китайська традиція, не заперечує важливість грошей у житті людини, і в той же час не ідеалізує і не перебільшує їх значення.

Порядок написання китайського ієрогліфа «гроші»:

Ієрогліф «гроші»: риса за рисою

*Серединна країна — саме так звучить китайською мовою слово «Китай». Це пов’язано з тим, що стародавні китайці вважали свою батьківщину центральною країною світу.

**«Шовень цзєцзи» — «Пояснення простих та аналіз складних ієрогліфів» — систематизований етимологічний словник, складений видатним мовознавцем Сюй Шенем за династії Східна Хань (ІІ століття н. е.).

***Лян — стародавня китайська міра ваги, що дорівнює 50 г.

Євген Верес. Велика Епоха, Україна