Поряд із щастям і успіхом, китайці традиційно зичать один одному і багатство. У цій статті ми розглянемо, як же виглядає ієрогліф «багатство», як він малюється і з яких складових частин складається. Також розберемо споріднений йому ієрогліф «достаток».
Ось такий вигляд має ієрогліф «багатство» (транскрипція по Палладію: «фу», піньін: fù) в сучасному накресленні:
А в давнину ієрогліф «багатство» виглядав так:
Відповідно до давнього китайського тлумачного словника «Шовень цзєцзи»*, ієрогліф «багатство» складається з двох основних елементів:
У свою чергу, графема «достаток», яка може вживатися і як повноцінний ієрогліф, також складається з кількох елементів.
Ієрогліф «достаток» має три складових:
Під елементом «рот» розуміється людина. «Дах» схематично означає місце, де людина живе. «Поле» — головне джерело прожитку. Таким чином, давні китайці вважали, що якщо задовольняються першочергові потреби людини, то це і є «достаток».
У китайській мові «достаток» відрізняється від ієрогліфа «багатство» лише тим, що зверху останнього доданий елемент «будова» — адже запаси повинні десь зберігатися.
Словник «Шовень цзєцзи» трактує: «Багатство означає запас, резерв». Таким чином, накопичені запаси або матеріальні цінності і є багатством.
Водночас китайські мудреці розуміли, що ні за які матеріальні багатства не купиш таких цінностей, як здоров’я, щастя, довголіття або душевний спокій. Тому й виник у давнину інший ієрогліф — «Чеснота» («Де»). Згідно з традиційним уявленням жителів Піднебесної, чим більше людина має «Де», тим більш щасливе її життя, і справжнє багатство слід шукати в своєму серці.
Порядок накреслення рис китайського ієрогліфа «багатство»:
Тлумачний словник «Шовень цзєцзи» («Пояснення простих і аналіз складених ієрогліфів»), був складений мовознавцем Сюй Шенем за часів династії Східна Хань (близько 147 року н. е.). У цій фундаментальній праці про китайську писемність видатний філолог і лінгвіст уперше впорядкував ієрогліфи і склав словник за принципом ієрогліфічного «ключа».
Вас також може зацікавити стаття «Китайські ієрогліфи і їх значення».
Євген Верес. Велика Епоха, Україна