Фітотерапія — лікування травами

Фітотерапія як одна з найбільш стародавніх медичних наук, зберігає в собі знання про цілющу силу рослин і з успіхом застосовує їх у лікуванні хвороб. Лікування травами ефективно і практично не має протипоказань. Стародавні травники говорили: «у лікаря є три знаряддя — слово, рослина і ніж».

Фітотерапію з успіхом застосовували ще шумерські народності (IV–III тисячоліття до н. е.): розтерту хвою дерев і вербові листя вони додавали в напої. Діоскорид, Гален і Авіценна значно процвітали в мистецтві лікування за допомогою рослин.

При лікуванні за допомогою фітотерапії, організм людини не зазнає сильного токсичного впливу. Біологічно активні сполуки, що містяться в рослинах, вільно проникають в тканини, вплив відбувається внутрішньоклітинно, лікуючи органи, підсилюючи імунітет організму. Активні речовини, що містяться в фіто екстрактах, активні щодо багатьох штамів мікроорганізмів, які вже мають стійкість до антибіотиків.

При використанні фітотерапії слід врахувати, що лікувальний ефект може настати значно пізніше, ніж при лікуванні за допомогою медикаментозних засобів. Одним з основних переваг лікування травами є отримання оздоровлюючого впливу не тільки на окремий орган, а й на організм в цілому. Застава ефективності лікування за допомогою фітотерапії — регулярність вживання певного препарату.

Способи виготовлення фітопрепаратів залежать від того, яка частина рослини при цьому використовується:

plantaherba — рослина цілком
floes — квітки
folium — листя
radices — коріння
semina — насіння
fructus — плоди
rhizomata — кореневище
cortices — кора

У одних рослин використовують тільки листя, в інших — квітки, у третіх — коріння. У різних травах вміст активних речовин і мікроелементів змінюється в залежності від ареалу їх зростання та сезону року.

Наприклад, бруньки і кору дерев збирають ранньою весною, а трави — на початку їх цвітіння, коли в рослинах міститься найбільша кількість корисних речовин.

В залежності від виду розчинника фіто екстракти можуть бути як спиртовими, так і на водній основі. Вибір розчинника істотно впливає на лікувальні властивості одержуваного препарату: наприклад, масляна витяжка з трави сухоцвіту діє як ранозагоювальне, містить багато каротиноїдів, водна витяжка має гіпотензивну дію за рахунок вмісту в ній флавоноїдів.

Найчастіше в фітотерапії використовуються не настої окремо взятих рослин, а трав’яні збори, це дозволяє збільшити дієвість тих чи інших трав.

При лікуванні травами не варто забувати про те, що дозування має першорядне значення, так само як і при прийомі синтетичних ліків. До складу фіто екстракту можуть входити отруйні речовини, малі дози яких виліковують, а більші — перетворюють їх на отруту.

За даними ВООЗ, близько 80% населення нашої планети в лікуванні і раніше віддають перевагу рослинним препаратам. В даний час близько 7% усієї земної флори (більше 23 000 рослин) застосовується в фітотерапевтичних цілях.