Стародавнє «загублене місто» кхмерської імперії знову відкрито в камбоджійських джунглях

Міжнародна команда археологів виявила в джунглях Камбоджі загублене місто Махендрапарвата — столицю могутньої кхмерської імперії. Сенсаційне відкриття зроблене за допомогою лідара — пристрою з лазерною системою сканування об'єктів, схованих покровом рослинності, повідомляє видання Sсiencealert.

Про індуїстсько-буддійське місто Махендрапарвата (Гора великого бога Індри), що було з IX по XV століття нашої ери, було відомо лише з легенд. Воно було одним із найбільших міст Південно-Східної Азії, але інформації про нього збереглося вкрай мало.

З 2012 по 2017 рік учені досліджували величезну територію в джунглях, а потім проаналізували отримані знімки. У підсумку вони припустили наявність прихованого міста і відправили в цей район наземну експедицію. Місто знайшли на плато Пном Кулен, на північний схід від відомого стародавнього міста Ангкора.

«Гірському регіону Пном Кулен на сьогодні приділяється разюче мало уваги, — зазначив археолог Жан-Батист Шеванс з Фонду археології та розвитку Великобританії, який очолював дослідження. — Воно майже повністю відсутнє на археологічних картах, за винятком декількох точок, що позначають залишки деяких цегельних храмів».

Археологів вразило, що кхмери зуміли впоратися з непрохідним лісом, який покриває його і зараз, і створили високорозвинену цивілізацію.

«Стародавні кхмери змінили ландшафт, сформувавши об'єкти в дуже великому масштабі — ставки, водосховища, канали, дороги, храми, рисові поля».

Будівельники під час будівництва міста чітко слідували чіткому плану, схема якого нагадувала сітку. Всі об'єкти в місті — греблі, стіни водосховища і храми, житлові будинки та навіть королівський палац — стояли геометрично точно на невидимих лініях. Мережа споруд охоплювала площу в 50 кв. км.

Попри ретельно продуманий дизайн і витонченість інженерного розуму, як столиця місто проіснувало недовго. У наступні роки кхмерські імператори перенесли свою резиденцію в Ангкор, можливо, через кращі умови для вирощування продуктів харчування в менш гористій місцевості.

«Можливо, воно не проіснувало століття або навіть десятиліття, — сказав один із членів команди, Даміан Еванс з Французької школи Далекого Сходу. — Але культурне і релігійне значення цього місця збереглося аж до наших днів».