Битва за час не робить нас щасливими

Один із відомих економістів Джон Мейнард Кейнс розрахував, що в 21-му столітті людям потрібно буде працювати всього лише 15 годин на тиждень. У 1930 році він опублікував невелике есе «Економічні можливості для наших онуків», у якому зобразив, як буде виглядати світ через сто років. Звеличуючи технологічні досягнення та глобалізацію економіки, Кейнс «передбачав», що до 2030 року ми не лише будемо працювати менше, але й матимемо все, що забажаємо. На його думку, людина в 21-м столітті вперше зіштовхнеться із проблемою організації дозвілля та розумного розпорядження набутою свободою від турбот.

Як ми бачимо, настільки оптимістичний прогноз не збувся (принаймні для більшості з нас, хто працює на повну ставку). Хоча в дечому Кейнс був правий: скажімо, нам не доводиться витрачати час на те, щоб тягнути воду з колодязів або чекати тижнями відповіді на телеграму. І все ж якимось чином нам вдається заповнювати наші дні усе більше, більше й більше.

Увесь час не вистачає часу

Чи дійсно ми настільки зайняті — як ніколи раніше за увесь час існування людства? У сучасному світі багато хто використовує так звані пристрої для економії часу і технологічні досягнення, які теоретично повинні розвантажити наші дні. Ми оплачуємо рахунки, декілька разів доторкнувшись до телефону, можемо замовити додому готову їжу та миттєво зв'язатися з кимось по інтернету. То чому ж нам увесь час так не вистачає часу?

Письменник Дерек Томпсон стверджує: «Ми працюємо менше — як в офісі, так і вдома. У період з 1965 по 2011 рік час, що витрачається жінками на хатні справи та догляд за дітьми, скоротився на 35% (або 15 годин на тиждень) завдяки посудомийним машинам, телебаченню та іншим приладам, які допомагають батькам вдома». Дослідження показують, що ми витрачаємо набагато менше часу на роботу і домашні справи, ніж раніше. Тоді чому ми відчуваємо себе все більш зайнятими?

«Страх пропустити»

Томпсон припускає, що хоча сучасні технології принесли нам деякі зручності, вони також завдають нам чимало клопоту. Розглянемо поняття FOMO («страх пропустити»). Завдяки соціальним мережам та 24-годинним новинам ми постійно наповнюємося новою інформацією — дізнаємося то про веселу відпустку друга, то про останні політичні події. Томпсон пише: «Чітке усвідомлення того, що ми втрачаємо, змушує нас відчувати себе винними або турбуватися про обмеженість нашого часу і нашої нездатності ефективно його використовувати».

Безумовно, отримувати потрібну вам інформацію корисно, але коли ви невпинно намагаєтеся «йти в ногу з часом» і бути в курсі всього — ви отримаєте тільки постійні тривогу і занепокоєння.

Якщо ви постійно переглядаєте стрічку новин, боїтеся пропустити оповіщення про дні народження або переживаєте, що не зможете взяти участь у якомусь черговому заході, — значить, вам потрібно зробити перерву. Вимкніть телефон, відключіть інтернет, побудьте деякий час без докучливих засобів зв'язку — психологічний відпочинок життєво необхідний кожному з нас. (При цьому, безумовно, не варто доходити до крайнощів і пропадати із зони досяжності, не попередивши про це заздалегідь рідних і близьких, адже вони будуть хвилюватися).

Практикуйте JOMO (радість від пропуску подій) — погляд на життя, який є прямою протилежністю FOMO і який, імовірно, добре знайомий багатьом інтровертам. Проженіть ці почуття провини і «мені потрібно» та замініть їх уважністю та життям у миті.

Битва за час

Якщо кожен ваш день проходить у битві за час — можливо, вам потрібно переглянути свої пріоритети.

Із розвитком технологій у нашому житті змінилося іще дещо: межа між роботою та дозвіллям стала більш розмитою. Чимало галузей перейшли на гнучкий робочий графік. З одного боку, це зручно. А з іншого — наприкінці дня нам буває важко відключитися від роботи, щоб просто відпочити. А бути увесь час «включеним» — виснажливо як для розуму, так і для тіла. Тому експерти радять вимикати всі ґаджети принаймні за декілька годин до сну.

Безумовно, сумлінна праця може принести свої плоди. Додаткові години роботи служать ключем до успіху для людей, які бачать конкретну мету і хочуть піднятися кар'єрними сходами. А що як ви не захоплені тим, чим займаєтеся?

Письменник Джош Спектор уважає, що людям, які не відчувають пристрасті до роботи, важче управляти своїм часом. Ті, що працюють абсолютно без натхнення, частіше відчувають занепокоєння щодо нестачі часу, адже більша частина дня у них йде на те, щоб змусити себе зробити хоч щось.

Спектор каже: «Це звучить як кліше, але ваша мета управління часом повинна полягати не в тому, щоб зрозуміти, як зробити більше, а в тому, щоб зрозуміти, як хотіти меншого».

А в яких ви стосунках із часом?

Хоча Кейнс був разюче неправий щодо нашого ймовірного 15-годинного робочого тижня, він дав декілька добрих порад. Люди, які можуть насолоджуватися «мистецтвом самого життя», писав він, «зможуть насолоджуватися добробутом, коли він настане».

Ми знаємо, що покупка всіляких речей не робить нас щасливішими, так чому ж ми вважаємо за краще працювати довше, щоб мати можливість якомога більше споживати?

Візьміть приклад з італійців та спробуйте практикувати dolce far niente — філософію, яка буквально означає «солодке байдикування». Можливо, ви виявите, що чим більше часу ви приділяєте собі, тим більше зможете дати іншим.

Читайте далі:

Вплив медитації на організм — дослідження

6 порад для батьків

Як жити повним життям із невеликою кількістю речей — шість порад від легендарного Роба Грінфілда