Центральне телебачення Китаю показало, як Чжоу Юнкан зустрівся з міністром закордонних справ Індонезії Марті Наталегавою.
Ця подія відбулася через кілька днів після того, як на початку минулого тижня серед китайських користувачів мікроблогів з’явилися чутки про те, що Чжоу Юнкана усунули від справ, і що він втратив владу.
Чжоу Юнкан керує політико-правовим комітетом (ППК) у центральному апараті комуністичної партії, який відає міністерством внутрішніх справ, судами і прокуратурою. Він також є членом постійного комітету Політбюро партії — органу з 9 осіб, які керують країною.
За даними джерел із Пекіна, між Чжоу і прем’єром Вень Цзябао стався конфлікт щодо того, як вчинити з опальним політиком Бо Сілаєм, якого звільнили 15 березня з поста глави компартії міста Чунцін через скандал із його колишнім помічником Ван Ліцзюнем.
Ван Ліцзюнь відвідав на початку лютого американське консульство, сподіваючись отримати політичний притулок, і залишив там, як припускається, компромат про внутрішньопартійну боротьбу у верхах партії і про плани Бо Сілая і Чжоу Юнкана захопити владу в країні.
У мікроблогах жваво обговорюють появу Чжоу на центральному телеканалі, називаючи його «Майстер Кан» (популярна в Китаї марка локшини швидкого приготування) з метою обійти інтернет-цензуру.
Політичний коментатор нью-йоркського телеканалу NTD Вень Чжао вважає, що подібна зустріч не відповідає посаді глави ППК, і, швидше за все, влаштована спеціально.
«За посадою, йому [Чжоу] з главою [іноземного] МЗС особливо нічого обговорювати, адже політико-правовий комітет не належить до адміністративної системи уряду. За правилами, така зустріч повинна проводитися міністром закордонних справ Китаю або прем’єром, або членом держради по дипломатичних справах», — каже він.
«На мій погляд, те, що Чжоу Юнкан провів цю зустріч, спеціально було влаштовано вищим керівництвом, щоб спростувати поширювану інформацію», — зазначає Вень.
Надійне джерело Великої Епохи, яке має доступ до керівництва партії, 21 березня повідомило, що в столиці щось сталося двома днями раніше, і Чжоу був заарештований.
Британська газета Financial Times також повідомляла, посилаючись на своє джерело в системі безпеки, що Чжоу заборонили відкрито з’являтися на публіці або брати участь у зустрічах на високому рівні.
«Якщо здійснити переворот негайним способом, відверто заявити про арешт, як це було зроблено в 70-і роки під час арешту „Банди чотирьох“, то це все одно що проголосити про неспроможність компартії Китаю і її вищого керівництва, що неминуче негативно вплине на режим. Зараз ніхто не сміє так робити», — сказав Вень Чжао.
Він вказує, що публічна поява Чжоу Юнкана вказує на те, що керівництво партії не хоче шокувати суспільство повідомленнями про жорстку внутрішньопартійну боротьбу за владу.
«Бандою чотирьох» називають політичну фракцію, в яку входили чотири керівники компартії — остання дружина тодішнього лідера Мао Цзедуна і троє її соратників, які прийшли до влади за часів «Культурної революції» (1966—1976 рр.). Тоді їх засудили за статтями про зраду.
Між тим, 22 березня китайська версія пропартійной газети Global Times опублікувала редакторську статтю, вимагаючи від центральної влади пояснити безліч чуток про розкол усередині партії.
У статті згадується, що після звільнення і арешту Бо Сілая в суспільстві з’явилося «безліч різних думок», і тому «ми сподіваємося, що Центральний комітет скоріше зробить якісь висновки».
«На поверхні, здається, що чутки поширюються всюди; у дійсності, все суспільство очікує, щоб почути авторитетний голос Центрального комітету компартії Китаю», — йшлося в статті.
«Чим швидше цей голос з’явиться, тим швидше в суспільстві настане прояснення, і люди заспокояться», — вказували автори анонімної статті.
Це видання є одним із головних інструментів пропаганди компартії за кордоном і підпорядковується «Женьмінь жибао», друкованому органу Центрального комітету компартії.
Зазвичай китайські офіційні ЗМІ не закликають вище керівництво до якихось дій і тільки повідомляють про те, як чиновники виконують ті чи інші прийняті рішення.
Експерт із питань Китаю Ши Цзаншань, який проживає у США, вважає, що, судячи з цієї офіційної статті, інформація про розкол усередині компартії вже відома більшості китайців, хоча китайські ЗМІ нічого про це не пишуть.
Він також вважає, що стаття в Global Times відображає занепокоєння всередині партії у зв’язку з невизначеністю.
Написанню статті сприяли Людмила Сухарьова та Ілля Іванов.