Бо Сілай – історія претендента на вищу посаду в Китаї
Сімейні зв'язки у вищих колах Китаю дуже важливі. Партійний секретар міста Чунціна Бо Сілай – син покоління засновників компартії. Його батько Бо Ібо є одним із восьми старійшин – ветеранів компартії, які були при владі у 80-х і 90-х роках. Можливо, саме через своє виняткове походження Бо Сілай показав, що він має право на владу, ставши учасником скандалу, який може призвести до розколу в компартії Китаю.
У мемуарах Ян Гуана, який пережив «Культурну революцію», цитуються слова батька Бо: «Коли Цзян Цін (член «банди чотирьох») назвав мене зрадником, мій син Сілай сильно побив мене... Коли я побачив, що він не боїться розірвати свої сімейні узи, я зрозумів, що він хороший матеріал для наступного покоління партійного керівництва».
У 1976 році смерть Мао поклала край «Культурній революції». Бо повернувся в інститут і в 1982 році здобув ступінь магістра в галузі міжнародних відносин. Оскільки його батько знову прийшов до влади, шлях Бо Сілая як політика був гладким. Через кілька років після закінчення інституту він отримав ключову роль у керівництві провінції Ляонін і став мером великого міста Далянь в 1993 році.
Бо Сілай довів свій революційний фанатизм: він побив свого батька Бо Ібо, зламавши йому три ребра
У Даляні Бо уславився як корупціонер. Цзян Вейпін, відомий журналіст, опублікував статтю про Бо, де описав його як завсідника ресторанів і постійного клієнта повій. У статті Цзян також згадав про арешт одного із власників великої мережі ресторанів Daily Hub у 2001 році. Дізнавшись, що власники мережі мають суперечки з чоловіком його коханки, Бо заарештував їх, звинувативши у податкових злочинах, та посадив до в'язниці. Бо також реконструював урядові будівлі для модельної школи своєї коханки. Після того, як стаття про це була опублікована, Цзян Вейпіна заарештували і засудили до 8-ми років тюрми.
Знаючи, що підтримка колишнього лідера Цзян Цземіня була ключовою для отримання центрального місця в керівництві партії, Бо неухильно дотримувався політики Цзяна у переслідуванні Фалуньгун. У 2001 році Бо призначили головою провінції Ляонін.
Бо виділив 1 млрд юанів ($ 160 млн) для перебудови тюрем. Особливу увагу він приділив виправно-трудовому табору Масаньцзя. Площа цієї установи розширилася до такої міри, що вона стала першим в Китаї «містом-в'язницею».
Серед послідовників Фалуньгун цей табір здобув славу пекельного місця. Сайт Фалуньгун «Прозріла мудрість» повідомляв, що в’язнів совісті в цьому таборі постійно били і піддавали електрошоку. Так, одного разу 18 жінок, послідовниць Фалуньгун, роздягли догола і кинули в камеру злочинців, які їх зґвалтували. Подібні випадки зафіксовано у жіночій в'язниці Ляонін і виправно-трудовому таборі Даляня, повідомляє сайт «Прозріла мудрість».
Письменник Етан Гутман описав провінцію Ляонін як епіцентр примусового вилучення органів у Китаї. Цей злочин було вперше розкрито в концтаборі Суцзятунь, що неподалік міста Шеньян – столиці провінції Ляонін, якою Бо керував з 2001 по 2004 роки. Ван Ліцзюнь, який став згодом вірним помічником Бо в місті Чунціні, публічно розповів про тисячі операцій вилучення органів, що відбулися за той час, коли він був керівником управління громадської безпеки міста Цзіньчжоу в провінції Ляонін.
Депеша американського консульства в Шанхаї, яку опублікував сайт WikiLeaks, цитує Гу Су, співробітника Нанкінського університету. Він сказав, що прем'єр Вень Цзябао дорікав Бо Сілаю за те, що на нього подано позови в декількох країнах за його жорстокість щодо послідовників Фалуньгун.
Судження Веня «знайшло сприятливий ґрунт серед чиновників, які все ще відчували невдоволення стосовно Бо за його грубе поводження зі своєю родиною, особливо з батьком, за часів «Культурної революції», вказує депеша.
У 2007 році Бо Сілая, тодішнього міністра торгівлі, перевели із центру політичної сцени Китаю на посаду, далеку від Пекіна. Він став партійним начальником проблемного провінційного міста Чунцін у центрально-західній частині країни.
У Чунціні Бо показав своє прагнення до керівної ролі в компартії. Він розв'язав політичну кампанію, яка завжди вважалася привілеєм лідера партії, а не провінційного голови.
він може почати переворот, якщо цього захоче
Його кампанія «вихваляння червоних і удар по чорним», з одного боку, заохочувала людей співати комуністичні пісні часів Мао і надихала бути відданими Бо Сілаю. З іншого боку, «удар по чорних» мав на меті боротьбу з мафією, і спочатку народ Чунціна підтримав цю ініціативу, оскільки багато людей страждало від злочинних угруповань. Однак серед жертв «удару по чорних» виявилися і незалежні підприємці, у яких відібрали бізнес, і партійні чиновники, що були лояльні до попередника Бо.
Кампанія роздувала культ особи Бо Сілая. Він повісив на будівлі плакат з написом «Секретарю Бо, Ви працюєте не покладаючи рук» – явний натяк на гасло, популярне за часів Мао «Керівнику Мао, Ви працюєте не покладаючи рук».
Бо також показав, що у нього міцні зв'язки з армією у Чунціні. Він організував військові навчання в той час, коли голова партії Ху Цзіньтао брав участь у саміті країн азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва у листопаді 2011 року. Деякі спостерігачі у Китаї сприйняли дії Бо як натяк на те, що він може почати переворот, якщо цього захоче.
Ангела Ван, Велика Епоха (The Epoch Times)
----------------------------------
Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.