Чим цікаве Свято місяця в Китаї?

У різних частинах країни цей день відзначають по-різному: десь розпалюють пахощі, десь висаджують дерева, розвішують кольорові ліхтарики або виконують танець дракона. Але де б це не було, місячні пряники — незамінний символ свята.

Місячні пряники можуть бути круглими або прямокутними, приблизно 10 см в діаметрі і 4—5 см заввишки. У пряника пластівчаста структура. Середину виробу наповнюють пастою з насіння лотоса і кладуть у центр цілий жовток яйця. Завдяки такому поєднанню продуктів, зберігається рівновага між солодким і солоним присмаком. Коли пряник розрізають навпіл, щоб поділитися з членами сім'ї і друзями, жовток нагадує круглий місяць.

Місячні пряники зазвичай випікають, хоча в різних регіонах цей виріб готують по-різному. Як правило, начинкою служить паста з насіння лотоса, паста з червоної квасолі або паста з китайського фініка.

В останні роки в традиційні рецепти стали додавати і нові інгредієнти, такі як кава, шоколад, горіхи, фрукти, овочі і м'ясо.

Зазвичай поверхню кожного пряника формують у вигляді ієрогліфів. Як правило, це червоне кільце, а всередині нього — ієрогліфи з побажаннями довгих років життя і гармонії, місяць і Чан Е.

Яскравий повний місяць символізує повноту і достаток, тому День середини осені — це день, коли члени сім'ї збираються разом.

У китайській мові є таке словосполучення — 圓滿 (yuán mǎn; юань2 мань3), яке означає досконалість, повноту, завершення. Перший ієрогліф в цьому виразі 圓 є першою частиною фрази «круглий місяць» (圓月 yuán yuè, юань юе), а другий ієрогліф — початок фрази «повний місяць» (满月 mǎn yuè; мань юе). Вважається, що мить повноти і досконалості потрібно відзначити разом з усіма членами сім'ї — наскільки повний місяць, настільки повною буде і сім'я.

За традицією, члени сім'ї після вечері в цей день разом милуються яскравим місяцем і їдять місячні пряники з чаєм улун або з жасминовим чаєм.

Туга за домом — ще одна важлива особливість Дня середини осені, коли хтось з якихось причин не може возз'єднатися з сім'єю.

Вірші великих поетів Лі Бо і Ван Вея сповна висловлюють почуття туги за домом. Місяць у цей день змушує згадувати про рідних, які чекають вдома.

Живу один в чужом краю,

и я здесь всем чужой.

В весёлый праздник всё сильней

тоскую о родных.

Я знаю: братья там, вдали,

на гору поднялись,

Кизил краснеет в волосах,

но нет меня средь них...

Ван Вей (701—761 рр.), відомий китайський поет династії Тан

*На дев'яте число дев'ятого місяця випав День середини осені в той рік, коли був написаний цей вірш. У це свято на батьківщині Ван Вея місцеві жителі, прикрасивши волосся квітками кизилу, піднімалися в гори.

У самой моей постели

Легла от луны дорожка.

А может быть, это иней? —

Я сам хорошо не знаю.

Я голову поднимаю —

Гляжу на луну в окошко,

Я голову опускаю —

И родину вспоминаю.

Лі Бо (701—762 рр.), великий поет династії Тан

У китайських сім'ях виконують ще одну традицію. У цей день прийнято сидіти у дворі або біля вікна, щоб помилуватися яскравим місяцем.

За всю історію Китаю повний місяць в середині осені завжди був улюбленою темою поетів і письменників, які в цей день висловлювали свої почуття і описували приємні миті возз'єднання сім'ї або сумні картини туги за рідними.

Складати вірші про місяць було свого роду мистецтвом, а також філософською та духовною наукою, якій навчалися вчені, чиновники та імператори різних династій. Натхненні ясним і яскравим місяцем багато великих поем написані як у давнину, так і в наші дні.

Знамениті історичні особистості, що насолоджувалися сяйвом повного місяця, покинули землю один за одним, але місяць досі освітлює темні ночі.

Фея місяця, хоча і живе на самоті, але ділиться світлом із землею. Вона й надалі спостерігає за радістю і смутком людей у Піднебесній.