КПК приховує внутрішню кризу в Китаї
Проте Пекін вирішив кинути виклик громадській думці і 18 серпня оголосив про арешт через контрольоване державою агентство “Сіньхуа”, викликавши тим самим бурхливу реакцію протесту, як в країні, так і за кордоном.
Китайські оглядачі, які дотримуються різних точок зору, 25 серпня в Національному клубі друку у Вашингтоні зустрілися для обговорення арешту Гао. Мета зустрічі полягала не тільки в тому, щоб засудити незаконний арешт, але і зрозуміти глибоко приховані причини й манеру, в якій КПК оповістила про цю подію громадськість.
Жорстоке переслідування Гао та інших правозахисників не має бути на користь КПК, яка працює над поліпшенням свого іміджу до XVII з'їзду Зборів народних представників, а також запланованих в 2008 році Олімпійських ігор.
Комуністична верхівка Китаю приділяє велику увагу контролю над трансляцією і публікацією новин у Китаї і за кордоном. Чому вони хочуть привернути увагу до такого безсовісного порушення прав людини?
П'ять доповідачів: два міжнародні фахівці з прав людини, відомий китайський адвокат – прихильник демократії, жертва репресій КПК і китайський письменник – обговорювали сучасні пріоритети комуністичного режиму Китаю. Перед нами явно постає картина політичного режиму, яка “тріщить по швах”, його внутрішня криза й боротьба за владу. В той самий час партійні чиновники пригнічують опонентів, недуже турбуючись про імідж партії.
Доповідачі дійшли висновку, що Гао заарештували з метою перевірити, який ефект може викликати цей інцидент.
“Велика кількість арештів, не тільки Гао, але й інших адвокатів, – ознака погіршення ситуації”, – говорить Вей Цзіншен, один із найбільш відомих адвокатів, прихильників демократії. Він відзначив, що росте кількість тривалих термінів тюремного ув'язнення політичних дисидентів порівняно із ситуацією п'ять років тому. Він називає політичну стратегію лідера Китаю Ху Цзінтао “політикою нападу”, як у Китаї, так і за його межами. Це викликано важким становищем КПК.
Пілот “Китайських Східних авіаліній” Юань Шен, який, прилетівши 8 серпня до Лос-Анджелеса, попросив політичного притулку в США, підтримав дискусію про погіршення ситуації з правами людини в Китаї, сказавши, що у разі повернення на батьківщину, він не тільки б зазнав переслідування, але і взагалі міг би “зникнути”. Він сказав, що поліція була “дуже груба і жорстока з ним” через “здійснений ним злочин” – розмови із співробітником аеропорту з приводу виходу з КПК.
Міжнародний фахівець з прав людини Мортон Скляр сказав, що зараз у Китаї посилилося переслідування правозахисників, адвокати Китаю перебувають тепер під тиском режиму. На його думку, китайська влада “повернулася спиною до букви закону”. Скляр говорить, що США сприяють зростанню кількості порушень прав людини в Китаї. Сполучені Штати “економічно й політично покладаються на Китай” і потребують голосу Китаю в Раді безпеки ООН, де у нього є право вето з питань, що стосуються таких країн, як Судан, Ліван, Ірак, Іран і Північна Корея.
Щоб довести свою точку зору, адвокат Скляр навів як приклад випадок із міністром торгівлі Китаю Бо Силаєм. Уряд США прийшов на допомогу, коли його звинуватили в тому, що він брав участь в “організації трудових таборів і репресіях”, в той час, коли він був губернатором провінції Ляонін у Китаї (2001-2004). Уряд США втрутився в цю справу, стверджуючи, що Бо Силай має дипломатичну недоторканність, тоді як відповідач був усього лише членом “спеціальної делегації” з економічних питань. “Американський уряд порушує закон, прагнучи підтримати КПК”, – каже Скляр.
Представники групи зійшлися на думці, що часті скарги уряду США та інших демократичних країн на порушення прав людини в Китаї не становлять особливого занепокоєння для уряду Китаю, поки вони не заважають “звичайним відносинам” між країнами. Китайські лідери переконані, що американські чиновники насправді серйозно не турбуються про права людини, тому їх не хвилюють формальні скарги, подібні тій, що вони отримали після арешту Гао, та інші скарги щодо порушень прав людини.
Зараз головні погрози для продовження «звичайних відносин» і збереження влади КПК є: 1) переслідування Фалуньгун і видаляння органів у тисяч живих послідовників, що спливло на світ; 2) ”9 коментарів”, які опубліковані Epoch Times, і масовий вихід із Компартії. КПК прагне не дати просочитися новинам про видаляння органів, які шкодять їхнім суспільним відносинам і надіям на те, щоб бути визнаною як ”нормальна” нація. КПК також прагне всіляко перешкоджати розповсюдженню ”9-ти коментарів”, які стали причиною масового виходу з комуністичної партії.
Якщо враховувати ті ”моменти”, яких КПК боїться більше за все, то можна повністю зрозуміти її мотиви. ”Неприємності адвоката Гао почалися через те, що він брав участь у розслідуванні злочинів проти Фалуньгун”, – пояснює кореспондент The Epoch Times Тяньлян Чжан. Гао сподобалися ”9 коментарів”, він вийшов із партії і красномовно пояснив, чому він підтримує вихід їх КПК: ”щоб Китай міг зробити мирний перехід до вільного суспільства”.
Чжан склав хронологію подій, які демонструють посилення контролю і переслідування адвоката Гао в міру того, як він усе більше брав участь у вищеназваних проблемах. Спостереження за ним почалося в жовтні минулого року після того, як він опублікував своє перше дослідження жертв репресій Фалуньгун. Контроль посилився в грудні 2005 року, коли він описав варварські тортури, які застосовують до послідовників Фалуньгун. В цей самий час він відкинув КПК, оголосивши її ”жорстокою, невартою довіри, негуманною, злою партією”. Пізніше, коли він зустрівся із спеціальним доповідачем ООН із питань тортур Манфредом Новаком, агенти КПК намагалися влаштувати автомобільну аварію. За подальші три місяці Китайська комуністична партія двічі намагалася убити Гао, підлаковуючи їх як нещасні випадки.
Проте учасники дискусії зробили висновок про те, що арешт Гао показує прагнення КПК таким чином відвернути увагу від утечі пілота авіаліній Юаня, яке відбулося тижнем раніше. КПК завжди вдавалося управляти скаргами з приводу порушення прав людини, а арешт Гао виявився лише дещо утрудненим. З іншого боку, біженець Юань привернув увагу до ”9-ти коментарів”. Юань переконував працівника аеропорту вийти з КПК і тим самим торкнувся її хворого нерва. У Китаї ще до цього були неодноразові випадки втечі, але з цієї причини не тікав ще ніхто. КПК боїться, що випадок Юаня може стати дуже відомим.