Безкорислива турбота про благополуччя інших, самовідданість, приносять не тільки очевидну користь іншим, а й самій людині, яка зважилася на цей крок: благородні люди живуть довше за інших.
Питання взаємодопомоги Майкл Поулін з Університету Буффало досліджував протягом п’яти років: у його дослідженні взяли участь 846 добровольців. Випробовуваних попросили розповісти, як часто вони надають допомогу друзям, родичам і сусідам. Також фахівців цікавили стресові ситуації, які в цей період пережили учасники. До таких ситуацій відносили важкі хвороби, смерть близької людини, пограбування, втрату роботи і фінансові труднощі.
В результаті дослідження виявилось, що ті люди, які допомагали безкорисливо іншим, рідше вмирали внаслідок стресових ситуацій. Більше допомагаючи іншим, людина легше справляється зі стресовими ситуаціями, що і знижує для неї ризик передчасної смерті.
І навпаки, стрес на тлі соціальної ізоляції наносить непоправної шкоди здоров’ю.
Майкл Поулін, керівник дослідження говорить: «За п’ять років спостережень я з’ясував, що благородні люди простіше справлялися зі стресом, що знижувало ризик смерті, викликаної переживаннями, і знижувало показники захворюваності».