Ефект плацебо найчастіше пов’язують з самонавіюванням: віра в ефективність лікувального препарату покращує самопочуття людини. Однак дослідження останніх років говорять про те, як мало ми знаємо про дію цього механізму.
Плацебо (саме слово у перекладі з латині означає — «одужую») являє собою речовину, що не має терапевтичних властивостей, яка, тим не менш, за невизначених причин, надає лікувальну дію на людину.
Перша згадка про ефект плацебо припадає на XVIII століття. Тоді люди, які страждали на туберкульоз, дивним чином вилікувалися за допомогою… аспірину. Протягом місяця лікарі цієї клініки переконували хворих, що були розроблені ліки-панацея, здатні вилікувати від їх недуги. Через цей час, ліки «були привезені», і пацієнти стали приймати їх. Ефект виявився дивовижним: 80% осіб були вилікувані від туберкульозу звичайним аспірином.
Зворотною стороною ефекту плацебо є ефект «шкідливого навіювання» — ноцебо, від якого у часи Середньовіччя гинули засуджені до смерті. Людина могла померти від «отрути», якою насправді був крейдяний порошок, або загинути від руки ката, який «перерізав горло» засудженого. Подібність ефектів плацебо і ноцебо дозволяє припустити універсальність механізмів, що лежать в їх основі.
Нещодавно журнал Harvard Magazine опублікував статтю про нове дослідження ефекту плацебо. Дослідження було проведене доцентом Гарвардської медичної школи Тедом Каптчуком.
Дослідження проводилося методом випадкової вибірки в контрольованих умовах серед 270 пацієнтів, які страждають хронічними болями в зап’ястях, ліктях або плечах.
Одна половина добровольців отримувала «таблетки», інша — проходила курс «голкотерапії». І те, й інше було обманом: голки використовували навмання, не проколюючи шкіру, а під виглядом таблеток пацієнти отримували пустушки з кукурудзяного борошна. Крім цього, добровольці були попереджені про можливі побічні ефекти такого «лікування».
По закінченні курсу терапії третина пацієнтів відзначили у себе сильний прояв побічних ефектів, про які їх попереджали. Тим не менш, для половини пацієнтів лікування було ефективним.
Експеримент також показав, що 28% пацієнтів відчули себе краще тільки від того, що вони були в черзі на обстеження.
Проведені 5 років тому дослідження також показали, що 62% пацієнтів, у яких діагностували синдром подразненого кишечника, відчували себе краще після курсу «голковколювання» і розмови з лікарем. Ще більш дивний ефект проявляється у випадку, коли пацієнти знають про те, що приймають несправжні ліки. І в цьому випадку плацебо виявляється навіть більш дієвим.
Поки що вчені знають, що ефект плацебо проявляється при стимуляції певних ділянок головного мозку: прийом будь-яких ліків активізує виділення певних нейромедіаторів, що беруть участь у передачі імпульсів від нейронів. З іншого боку, при вживанні будь-яких ліків організм людини виділяє гормон, який викликає почуття задоволення у людини (дофамін), що допомагає організму краще протистояти хворобі.
Чи говорить це про те, що сам метод лікування не грає ролі, і тільки саме підсвідомість людини вирішує — вилікуватися чи ні? Так чи інакше, механізм дії плацебо залишається до кінця нез’ясованим, що становить головне завдання для дослідників.