Киянин намагається змінити Китай
Велика Епоха
Анатолій Кривенко вже шість років проводить мирну акцію біля китайського посольства, розповідаючи про катування людей за їхні переконання в Китаї. Фото: Володимир Бородін/EpochTimes.com.ua
Можливо, одного разу комусь довелося проходити повз китайське посольство в Києві та побачити одного чи двох людей, що роздають матеріали, які розповідають про страждання людей за їхні переконання в іншій країні.
І, можливо, багато хто, взявши запропоновані матеріали, мало замислювався про те, яка історія стоїть за всім цим.
54-річний Анатолій Кривенко, професійний фотограф, ось уже впродовж шести років проводить мирну акцію протесту навпроти посольства КНР з боку Маріїнського парку в Києві.
«Практично щодня, окрім вихідних і свят, я намагаюся виходити до китайського посольства», — говорить Анатолій.
Його поведінка і спосіб протесту досить незвичайні, якщо порівняти з будь-якими демонстраціями, що проводяться як у столиці, так і в інших містах країни, де учасники протестів кричать, гудуть, скандують гасла й іноді конфліктують з правоохоронцями, або навпаки — міліціонери просто «згортають» демонстрації.
Анатолія практично ніхто з міліціонерів не охороняє. За його словами, вони розуміють — його діяльність не завдасть нікому шкоди, і веде він себе мирно. Він також говорить, що іноді прибирає територію, якщо бачить різне сміття, включаючи недопалки.
Анатолій каже, що його мета проста: він хоче привернути увагу українців до великомасштабного пригнічення звичайних китайських громадян, яким припала до душі медитативна практика Фалуньгун (інша назва Фалунь Дафа), що допомагає їм оздоровляти організм і покращувати свій характер.
«Я не проти самого китайського уряду, китайського посольства, у мене немає жодного антикитайського плакату. На всіх плакатах написано: «зупинити репресії», — розповідає він. Він також говорить, що ніхто йому за це не платить, а матеріали він друкує за свій рахунок.
З липня 1999 року режим компартії Китаю незаконно переслідує десятки мільйонів послідовників Фалуньгун — заарештовує, ув'язнює, «промиває мізки», піддає жорстоким тортурам і насильно видаляє органи у живих послідовників Фалуньгун.
Головним ініціатором пригнічення є колишній лідер партії Цзян Цземінь, який угледів у великій популярності практики загрозу своїй владі.
Кривенко відзначає, що йому постійно ставлять одне й те ж запитання: «А навіщо нам ці китайці»? Він зізнається, що це одне з найскладніших питань, яке йому кожного разу доводиться пояснювати, стоячи біля посольства КНР.
«Я кажу, що ці люди не можуть вийти і відстояти свої права. Їх утримують у в'язницях під жорстоким тиском. Вони не можуть вийти, як я це роблю біля посольства, і розповісти людям, що нас переслідують незаконно. Вони не можуть донести це до свого уряду, тому що їх туди просто не пускають», — розповідає він.
«Тому я роблю це тут, біля китайського посольства, щоб працівники посольства доносили своєму уряду, що ось в Україні люди виражають такий мирний протест», — продовжує Анатолій.
Після того, як Цзян розв'язав репресії Фалуньгун, китайська пропаганда брехала про те, що Фалуньгун заборонений у світі, говорить Анатолій. За даними інформаційного центру Фалунь Дафа, нині цією практикою займаються у більш ніж 100 країнах світу, включаючи такі автономні райони, як Гонконг, Макао і Тайвань.
Анатолій розповідає, що проводить свій публічний протест тому, що сам займається практикою Фалуньгун, яка містить медитативні вправи і вчення, яке ґрунтується на принципах істини, доброти і терпіння. Він говорить, що відколи почав займатися Фалуньгун — став іншою людиною.
Перша зустріч
Анатолій познайомився з Фалуньгун у 1999 році. У той час практика була не такою відомою, і книг бракувало, попри те, що Фалунь Дафа поширюється в Україні з 1996 року.
Його друг дав йому тоненьку брошуру про Фалуньгун, і сказав, що є інша книга, яка всебічно роз'яснює, як удосконалювати свій характер.
Анатолій вирішив сходити на китайський ринок, розташований біля метро Либідська, сподіваючись дізнатися більше про практику, і там він зустрів одного китайця. Анатолій показав йому брошуру й попросив розповісти про Фалуньгун.
«Він сказав, що це цігун дуже високого рівня. У Китаї дуже поширений», — розповідає Анатолій. Потім він показав фотографію автора брошури.
«Це Майстер Лі Хунчжи. В Китаї його дуже шанують», — так продавець сказав Анатолію.
«Коли він вимовив ці слова, по моєму тілу пробіг гарячий потік, я відчував, що всередині мене щось вибухнуло. Це був внутрішній цунамі. Я відчув рух енергії усередині. Це було щось незрозуміле для мене, незвичайне, і я зрозумів, що ця практика — моя. Відтоді я почав практикувати», — розповідає Анатолій.
Фалуньгун дуже вплинув на Анатолія, змінивши його мислення буквально після першого прочитання основної книги Фалуньгун «Чжуань Фалунь». «Це було щось незвичайне, щось приголомшливе», — говорить він, трохи хвилюючись.
До знайомства з практикою Анатолій займався приватним бізнесом та іноді поводився не дуже чесно зі своїми клієнтами. Після прочитання «Чжуань Фалунь» він зрозумів, що потрібно щось змінювати, що він «дарма витрачає час».
«Тому я почав жити за принципами істина, доброта і терпіння, тобто [почав] поводитися чесно, намагався бути добрим і терплячим. На той момент я розумів, що це найвищі людські цінності», — розповідає він, додаючи, що практика відкрила йому здатність писати вірші. — Писав по два, по три вірші в день, мене це так захльостувало».
Таким чином, почавши займатися Фалуньгун, Анатолій перетворився на людину, яка намагається постійно покращувати свій характер і допомагати іншим.
Анатолій каже, що з часом по вихідних він почав їздити разом із дружиною в різні регіони країни, відпочиваючи, фотографуючи природу і одночасно роздаючи матеріали про Фалуньгун людям.
«Сідаємо в автомобіль і їдемо по великому колу: селами, маленькими містечками», — говорить він.
Анатолій розповідає, що дуже часто доводиться допомагати людям: підвезти когось, допомогти полагодити пробите колесо або відбуксирувати машину в якесь певне місце.
«Я не беру за це гроші. Я намагаюся допомагати людям, тому що ми всі люди, ми повинні допомагати один одному», — говорить він.
Початок мирної акції
Послідовники Фалуньгун у Києві почали безстрокову акцію біля посольства КНР у червні 2006 року після того, як у березні стало відомо про те, що у живих послідовників Фалуньгун в Китаї видаляють органи в трудових таборах.
Анатолій говорить, що ця звістка просто шокувала його.
«Знаючи, наскільки прогнила правляча верхівка компартії Китаю, знаючи її продажність, жорстокість і пожадливість, все одно не хотілося вірити, що вони так чинять з безневинними людьми. Тому я прийняв рішення брати участь у щоденній акції біля китайського посольства», — розповідає він.
Анатолій Кривенко збирає підписи під петицією, що закликає припинити переслідування Фалуньгун. Фото: Володимир Бородін/EpochTimes.com.ua
Відтоді було проведено безліч розслідувань, які підтверджують, що компартія Китаю санкціонувала видаляння органів у послідовників Фалуньгун.
Усебічне розслідування провели два канадці — Девід Кілгур, колишній держсекретар Канади (азіатський регіон), і Девід Мейтас, міжнародний правозахисник. Вони виявили, що в період з 2000 по 2005 роки в Китаї було проведено 41 500 операцій з пересадки органів, для яких джерела органів залишаються невідомими.
У свою чергу, китайська влада заперечує ці звинувачення, називаючи результати розслідування «абсурдними». У Китаї в основному органи видаляються в ув'язнених, засуджених до страти, проте сама статистика є закритою. До того ж, китайські чиновники постійно плутаються у своїх заявах, то підтверджуючи, то заперечуючи, що органи надходять від ув'язнених.
Крім того, правозахисна група нещодавно опублікувала результати розслідування, які вказують, що високопоставлені партійні чиновники в Китаї знають про те, що в послідовників Фалуньгун насильно видаляють органи, включаючи нирки, печінку і серце.
Зміна середовища
Анатолій каже, що ця тривала акція протесту біля посольства сильно змінила ставлення людей. На початку китайське посольство час від часу примушувало місцеву міліцію приходити і турбувати практикувальників Фалуньгун, що стоять біля посольства.
«Міліціонери приходили й говорили, що ми тут стоїмо незаконно, що в нас немає дозвільного документу», — розповідає він, додаючи, що з дозвільними документами все у них було гаразд.
Проте оскільки практикувальники Фалуньгун і далі проводили щоденну акцію з роздавання матеріалів біля посольства, перехожі та деякі співробітники посольства змінили своє негативне ставлення.
«Деякі співробітники тихенько вітаються, непомітно киваючи головою», — говорить Анатолій.
Він навів приклад. Люди, які періодично здійснюють малий хресний хід, раніше були вороже налаштовані по відношенню до нього. Анатолій каже, що спочатку більшість цих вірян образливо лаяли його, а іноді йому навіть діставалося від них.
Проте з часом багато хто з них змінився. Він згадав один випадок, коли дві жінки з цієї групи вірян, маршируючи повз посольство, стали сперечатися з приводу того, чи хороша практика Фалуньгун: одна підтримувала, а інша сліпо засуджувала.
Анатолій також згадує невдоволення, яке люди проявляли щодо фотографій тортур послідовників Фалуньгун, зображених на плакатах.
«Я не закликаю до насильства, такими плакатами я хочу, щоб серця людей здригнулися, відчули, наскільки жорстоке переслідування послідовників Фалуньгун у Китаї, яких тортур зазнають ці люди, відстоюючи моральні принципи», — говорить Анатолій.
«Байдужість — це теж форма жорстокості. Наша українська нація дуже схильна до цієї байдужості», — відзначає він.
Анатолій упевнений, що ці репресії одного разу закінчаться, й усі здійснені злочини будуть розкриті. Він відзначає, що цей день не за горами, оскільки, як повідомляється, ініціатори переслідування Фалуньгун вже втрачають владу в Китаї.
Він також додає, що спочатку китайський народ не підтримував переслідування Фалуньгун, і навіть китайські лідери в той час були не згодні з рішенням Цзяна придушити рух.
«Я б хотів, щоб це було величезне покаяння китайських чиновників, щоб вони сказали відкрито всьому світу, що вони зробили таку величезну помилку, почавши переслідувати людей, що прагнуть до добра, і що вони цього більше робити не будуть», — говорить він.
«Заради цього я стою біля китайського посольства, я хочу, щоб ці люди обернулися до істини, доброти і терпіння», — відзначає Анатолій.