Новий КПК на практиці приніс позитивні зміни
Незважаючи на те, що новий Кримінально-процесуальний кодекс (КПК) отримує чимало критики з боку політиків та деяких фахівців, експерти Центру політико-правових реформ стверджують, що він приніс чимало позитивного.
Кількість людей в СІЗО зменшилась з 32 тисяч до 22 тисяч чоловік. Так само зменшилась і кількість клопотань про взяття під варту — раніше їх було кожного місяця по 2,5 тисячі, а протягом перших трьох місяців 2013 року стало по 1,35 тисячі.
«Прослідковуючи всю історію незалежної України, я думаю, що такого зменшення за 3—4 місяці в СІЗО не було у нас, щоб виключно без амністії, без інших заходів, виключно через законодавчі зміни зменшилась кількість осіб у відповідних місцях несвободи», — говорить Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ.
Кількість людей, затриманих кожного місяця, також скоротилась на 35%, проте справжня кількість затримань може бути більшою. Насправді оперативні співробітники часом не залучають захисників, які працюють за кошти держави, хоча докази, зібрані за відсутності такої особи, мають вважатись судом недопустимими, йдеться в звіті організації
Знизилась на 45% і кількість клопотань про взяття під варту. Все частіше стали застосовуватись альтернативні запобіжні заходи — кожного місяця до 40 осіб застосовують особисту поруку, до 250 — домашній арешт та до 2100 — особисте зобов’язання, йдеться в доповіді організації.
За даними дослідження, зменшилась і кількість дозволів на прослуховування — раніше відповідні служби отримували по 2050 дозволів на місяць, зараз — по 1650 санкцій на прослуховування.
«Тут зменшення умовне, тому що ми повинні розуміти, що ця кількість є надзвичайно велика, якщо порівнювати з країнами сталої демократії», — говорить Олександр Банчук. За його словами, в 2001 році в США, коли стався теракт, за рік було видано 3—4 тисячі дозволів, в той час як в Україні донедавна видавалось по 2 тисячі на місяць.
Користуються українці і можливістю укласти «мирову» між стороною обвинувачення та захисту, або угоди про визнання винуватості — 7% та 8% справ закінчились такими домовленостями.
«Це говорить про те, що наше суспільство вже дійшло до того, що можуть самостійно чи за допомогою медіаторів, радників домовитись підозрювана особа і особа, яка потерпіла від цих дій», — каже Олександр Банчук. Проте за словами експерта, кількість таких угод не така вже й велика, якщо порівнювати з Грузією, в якій за перший рік роботи подібного кодексу 90% процедур йшло через угоди про визнання винуватості.
Намагаються розвіяти експерти і міфи, які виникли в ЗМІ щодо нового КПК. Неправдою назвали те, що трупи не видають без довідки прокуратури, що заяви про злочин можуть подаватись анонімно, а також що громадяни мають постійно носити з собою паспорт. Невірні уявлення поширювались в ЗМІ і про те, що обшук можуть провести без санкцій суду, а також про те, що можливості спецслужб стежити за приватним життям розширяться — все це неправда, стверджують експерти.
Над чим потрібно працювати?
Утім, відмітили фахівці Центру політико-правових реформ і негативне — те, над чим потрібно ще попрацювати.
«Нашу кримінальну юстицію протягом останніх 90 років можна порівняти з танками, бронетранспортерами та іншим — вони йшли по людях, душили все, що можна», — говорить Микола Хавронюк, директор наукового розвитку ЦППР. Зараз же, за словами експерта, відповідні люди пересіли на машини.
Менше стало заяв про злочини. «Ми вважаємо, що не могло наше населення одразу стати вдвічі менше писати заяв про злочини», — говорить Олександр Банчук. За його словами, оскільки всі заяви мають вноситись в реєстр, кожну другу таку заяву стали не допускати до нього.
Крім того, протягом березня кількість звернень до слідчих суддів від сторони обвинувачення збільшилась на 25—50%. В цих зверненнях йдеться про взяття під варту, проведення обшуків та негласних слідчих дій. Клопотання з боку обвинувачення задовольняються в 85—95% випадків.
Інша проблема полягає в тому, що податкова міліція надто часто отримує доступ до речей та документів підозрілих платників податків — 2 рази на одне впровадження. Міліція ж отримує один такий дозвіл на 23 справи, прокуратура — на 12 справ, і СБУ — на кожну третю справу.
Поганим називають також те, що до суду стало надходити на 35% менше матеріалів завершених кримінальних проваджень. Тобто збільшилась кількість справ, коли прокуратура намагається провадження закрити, пояснює Микола Хавронюк.
«Напевно, це тимчасово — вони ще бояться нової оцінки доказів і повернуться до того, що більше проваджень буде направлятись до суду», — говорить експерт.
Загалом же кримінальна юстиція зробила крок до гуманізації, проте чи будуть позитивні сторони нового КПК реалізовані повністю, залежить від тих, хто їх реалізує, стверджують експерти. Так, чимало суддів, прокурорів та адвокатів ще погано вивчили норми кодексу, а також гальмують його впровадження через те, що звикли працювати по-старому.