Минулого місяця багато індійців у всьому світі вшанували пам'ять людини, яка показала всьому світові, що мирні засоби можуть протистояти пригнобленню і жорстокості.
Буддійські ченці моляться перед монументом Батька Індії Махатми Ганді в Нью-Делі під час церемонії, присвяченої 134-ій річниці з дня його народження (2 жовтня 2003 р.). Фото: Raveendran/AFP/Getty ImagesБагато хто знає його як Ганді (у Індії - як Бупа або Махатма). Історія Моханда Карамчанда Ганді і його філософія ненасильства стала натхненням для інших. Доктор Мартін Лютер Кінг, Нельсон Мандела, Стівен Біко і Аун Сань Су Чжі надихнули Ганді або знаходилися під його прямим впливом.
Народившись в сім'ї торговців у 1869 р., Ганді став адвокатом всупереч своїй власній відсутності інтересу до цієї професії, здобувши адвокатську освіту в Лондоні. Життя у британській столиці дозволило йому познайомитися з англійськими традиціями і розвинути розуміння світу, що дуже йому допомогло, коли він посів посаду в Південно-Африканській провінції Натал.
Народження ненасильства
Під час 20-річного перебування у Південній Африці Ганді зіткнувся з жорстокою дискримінацією. Його викидали з потягів за відмову пересісти з вагону першого класу, в який у нього був квиток, били водії автобусів за те, що той не поступався своїм місцем білим пасажирам, йому відмовляли у вході в готелі через расову приналежність. Весь цей досвід загартував його рішучість добиватися рівних прав для південно-африканського місцевого населення. Там же, в Південній Африці, Ганді вирішив, що залишить гонитву за матеріальними цінностями і зосередиться на самовдосконаленні.
Подальша глибина духовності Ганді, відбилася в його унікальній концепції опору, відомій як «Сатьяграха». Сатьяграха дослівно означає: Сатья - «Істина», і Аграха - «Стійкість», які покладені в основу його філософії мирного опору.
Південноафриканський уряд виявився нездатним упоратися з Сатьяграха. Тисячі місцевих жителів за власним бажанням були арештовані і побиті, вони весь час відмовлялися підкорятися расистським дискримінаційним законам. Врешті-решт, південноафриканському урядові довелося провести переговори з Ганді й до 1914 року погодитися з багатьма його вимогами. Британська імперія отримала повідомлення, що Ганді був політичним борцем, який не має собі рівних.
Струс Британської імперії
Після свого повернення до Індії наступного року, Ганді заснував ашрам (духовний притулок), який був присвячений пошукам Істини. Проте він знову став лідером людей і очолив протести і страйки проти несправедливості британських землевласників. Незабаром він став домінуючою постаттю в індійській політиці. Кампанія за кампанією він вів індійців до самовизначення і через тверду прихильність своїм принципам ненасильства і відмови від співпраці Ганді зміг перемогти британський уряд. Індія отримала незалежність у 1947 році. Кажуть, що коли англійці передали владу, Ганді не святкував, а тужив через поділ країни між мусульманами та індусами, намагаючись зупинити насильство між двома групами.
Рік потому, у віці 78 років, він був убитий своїм же співвітчизником індусом.
Мирні способи вираження незгоди Ганді отримали пошану в усьому світі. У сучасному світі з війнами проти терору, бомбардуваннями Іраку, безладами в Лівії, можна лише замислюватись над питанням - що б така людина як Махатма Ганді подумав би про сьогоднішнє зростаюче протистояння. Був би він шокований рівнем насильства, що став тепер прийнятним? Ми можемо, напевно, припустити, що, як засновник мирного опору, він рекомендував би припинити всі військові «рішення» політичних проблем. Але зрозуміло одне: він би закликав досягати цілей мирним шляхом.
