У середині ХIX століття зріс потік російських паломників на Святу Землю, і це ініціювало створення російського представництва в Палестині. У зв'язку із цим у 1847 році був виданий високий указ про створення в Єрусалимі Російської Духовної Місії, підписаний імператором Миколою I.
У діяльність цієї місії входило: прийом російських паломників, придбання земельних ділянок, будівництво на придбаних ділянках, проведення богослужінь на церковнослов'янській мові. Уся діяльність Місії проводилася на пожертвування православних людей зі всієї Росії й на кошти сім'ї Романових.
Собор Святої Трійці. Фото: Шломіт Якобі/Велика Епоха
Перші споруди біля стін Старого Міста в районі Яффської дороги були російські. Активне російське будівництво почалося в другій половині XIX століття. Так, в 1864 році було засновано Російське подвір'я зі Свято-Троїцьким собором, будинком Російської Духовної Місії й лікарні, які складають архітектурний комплекс. Автор цього комплексу Мартін Іванович Епінгер, православний німець, архітектор, котрий багато будував у Росії. Подвір'я включало заїжджі двори окремо для чоловіків і жінок із кухнями, чайними, пральнями, і лазнею. Оточене стіною, воно було свого роду острівцем православ'я.
У 1882 році була створена ще одна, громадська організація - Православне Палестинське Товариство (ППТ). Першим його головою був великий князь Сергій Олександрович Романів. Основними завданнями ППТ були наукові дослідження в областях історії, археології й географії на Святій Землі. Товариство, крім того, займалося видавничою діяльністю, ставлячи за мету зміцнити православ'я на Святій Землі. Після вбивства в 1905 році Сергія Романова, його дружина, велика княгиня Єлизавета Федорівна, стала очолювати ППТ. Підтримку товариству надавали імператори й члени їхніх сімей, тому, згодом воно отримало назву Імператорського (ІППТ).
Герб ІППТ. Фото: Шломіт Якобі/Велика Епоха
У 1889 році ІППТ було передане управління безліччю земельних ділянок і установ (школи, заїжджі двори, богадільні, лікарні й ін.). У володінні Російської Духовної Місії залишилися лише Свято-Троїцький Собор і будинок самої Місії. Після революції в Росії товариство продовжувало свою роботу, але вже не в таких масштабах. І сьогодні воно існує, із представництвом у різних частинах світу, зокрема, у Єрусалимі.
Сергіївське подвір'я
Заїжджі двори й гуртожитки вже не могли вміщати потік паломників, що зростав, вони вимагали чималих капіталовкладень, і було ухвалено рішення про будівництво нового заїжджого двору. Відомості про архітектора цього проекту суперечливі. Одні вважають, що це був архітектор Мартін Епінгер, котрий побудував, Свято-Троїцький Собор і ще ряд будівель російського подвір'я. За іншими даними для споруди нового проекту був запрошений місцевий архітектор Георгій Франтьє. Він був чи то араб, чи то грек, що сповідав православ'я.
Двір Сергіївського подвір'я. Фото: Шломіт Якобі/Велика Епоха
Будівлі нового заїжджого двору було привласнено ім'я великого князя Сергія Олександровича. Освячено його було в 1891 році. Сергіївське подвір'я було досить респектабельним готелем, там були приміщення й для простого люду, і для осіб середнього достатку, і номери для російської знаті. У дворі готелю знаходилися пральня й лазня. Готель містив буфет для багатих і їдальню для скромніших постояльців. Зовні, Сергіївське подвір'я являло собою П-подібну будівлю європейського типу із круглою баштою на розі, на свята там вивішували прапор ІППТ.
"Апельсинова операція"
Під час Першої світової війни російське представництво покинуло Єрусалим. Російське подвір'я перейшло в руки імперії Османа, а потім, у руки британських властей. Після приходу в Росії до влади більшовиків, радянська Росія піднімала питання про її власність на Святій Землі. Але британські власті зберігали мовчання, мабуть, не бажаючи присутності більшовиків у Єрусалимі. Після створення держави Ізраїль у 1948 році, Радянський уряд, уважаючи себе законним спадкоємцем усієї нерухомості Російської Православної Церкви, ІППТ і приватних осіб, став претендувати на всі ділянки російської землі в Ізраїлі. Церква в ті роки в Росії нічого не вирішувала, і цими справами відали політики, і дипломати. Результатом цієї діяльності стала відома "Апельсинова угода", прийнята в 1964 році М.С.Хрущовим.
У результаті цієї угоди більша частина російських земель була продана Ізраїлю. Угода була підписана з ізраїльського боку прем'єром Ізраїлю Голдою Меїр, а з радянського боку - Надзвичайним і Повноважним послом СРСР в Ізраїлі Бодровим. Угоду було названо "апельсиновою", оскільки за отримані землі Ізраїль поставляв у СРСР яффскі апельсини. У Росії з них знімали наклейки, і наклеювали ромби з написом "Марокко". Окрім апельсинів Ізраїль поставляв радянській стороні ще й текстиль.
На думку авторитетних осіб, ця угода є юридично неправомірною, оскільки радянська сторона продала Ізраїлю нерухомість, що знаходиться на території Ізраїлю й належить царській Росії, а не радянській. Але не все було продано. Серед тих об'єктів, що не належать Ізраїлю: будівля Російської Православної Місії, Собор Святої Трійці, Сергіївське подвір'я.
Яблуко розбрату
На Сергіївське подвір'я, на сьогоднішній день, претендують: Російська Православна Церква, Російське православне представництво в Палестині, чоловік королеви Англії Єлизавети II принц Пилип, герцог Единбурзький - нащадок царської сім'ї Романових по бабусі. Подвір'я було оформлене на ім'я князя Сергія Романова, який загинув трагічно, не залишивши заповіту. Згідно із законом, спадкоємцями можуть бути нащадки царського прізвища.
Вигляд на кутову башту Сергіївського подвір'я Фото: Шломіт Якобі/Велика Епоха
Після розриву дипломатичних відносин між СРСР і Ізраїлем у 1967 році за рішенням суду будівля була передана під опіку Головного опікуна держави Ізраїль.
У даний час у цьому особняку розташовуються Товариство Охорони Природи (ТОП) і міністерство сільського господарства. Оренда коштує їм великих грошей, усі вони поступають у спецфонд Головного опікуна. Міністерство сільського господарства займає одне крило особняка, а ТОП, що знаходиться в Сергіївському подвір'ї вже 33 роки, розташоване у внутрішньому дворі колишньої лазні. Основна частина будинку закрита й перебуває в запустінні, лише у вікна можна побачити сліди минулої розкоші. За ці роки ТОП доклало чимало зусиль, щоб зберегти зовнішню частину особняка в тому вигляді, у якому ми бачимо її сьогодні.
Товариство Охорони Природи має на меті зробити це місце одним із популярних місць відпочинку городян і гостей столиці, щоб люди могли милуватися цим пам'ятником архітектури. У планах ТОП проведення лекцій з екології, охорони навколишнього середовища, проведення концертів і курсів з історії Єрусалиму. Російська Православна Церква й Палестинське Православне Товариство, також, бажають читати тут лекції з історії православ'я на Святій Землі.
Доля особняка
Останнім часом, Російська Православна Церква й Російська Духовна Місія в Єрусалимі стурбовані долею російської спадщини. Особливу стурбованість викликає Сергіївське подвір'я, поза сумнівом, воно є цінним пам'ятником архітектури. Ізраїльська сторона будує щодо цього далекосяжні плани. У 2005 році кабінет міністрів ухвалив рішення про переселення туди академії мистецтв "Бецалель", що може змінити зовнішність цього зразка російської архітектури.
У даний час є приватні особи охочі пожертвувати ТОП кошти на реставрацію особняка, яка не порушує його ансамблю, але в зв'язку з рішенням уряду на даний момент це неможливо.
Усі плани товариства охорони природи й російських представництв упираються в плани кабінету міністрів. А поки що... красивий особняк, що знаходиться на території Російського подвір'я, перебуває у запустінні, а могло б бути інакше.
