На вершині піраміди. Про ставлення лідерів Комуністичної партії Китаю до Фалуньгун
Велика Епоха
Кор: Коли Ви вперше почули про Фалуньгун?
Пан Лінь: Я не займаюся ніяким цігун. Я тільки знаю, що в усьому Китаї існує багато організацій цінгун, але я не зможу зараз пригадати яку-небудь з них. Я почув про Фалуньгун вперше тоді, коли 10 000 послідовників Фалуньгун мирно звернулися для свого захисту [у Державне Управління апеляцій] біля Чжуннаньхай [25 квітня 1999 р.]. Саме тоді я дізнався про Фалуньгун. Раніше я ніколи не чув про нього.
Кор: Який Ваш погляд на звернення послідовників Фалуньгун 20 квітня 1999г.?
Пан Лінь: Тоді мені здавалося, що цим 10 000 звертатися з мирною апеляцією було законним - в цьому не було нічого протиправного.
Пізніше я почув про те, що Чжу Жунцзи (прем'єр-міністр Китаю на той час) зустрів представників Фалуньгун і вислухав їх. Я подумав, що було дуже хорошою справою провести цю зустріч. Пан Чжу сказав, що уряд ніколи не перешкоджав людям, які виконують оздоровчі вправи, або організаціям цігун, і ніколи не збиралося чинити так в майбутньому. Уряд втрутиться тільки тоді, коли буде порушено закон. Після тієї зустрічі Центральний Комітет КПК і Державний Департамент видали повідомлення, яке базувалося на заяві пана Чжу на тих зборах. Факт видання повідомлення означав, що заява Чжу була схвалена Центральним Комітетом КПК і Державним Департаментом. Тоді ми всі були переконані, що Жу улагодив цю справу дуже добре.
Кор: Чому ж тоді китайський уряд згодом розпочав переслідування?
Пан Лінь: Згодом вискочив Цзян Цземінь і скасував рішення Чжу. Цзян розкритикував Чжу Жунцзи і Політичне Бюро, назвавши їх наївними. Він заявив, що Фалуньгун загрожує безпеці комуністичного режиму. Цзян Цземінь видав наказ й усно розкритикував апеляцію 25 квітня. Пізніше він провів збори Постійного комітету Політбюро КПК і нав'язав всім свою особисту думку.
Кор: Але чи висловлювали свої думки інші чиновники КПК високого рангу?
Пан Лінь: Ми знали, що Чжу Жунцзи добре улагодив цю справу. Ґрунтуючись на тому, що ми чули, Лі Жуйхуань (колишній голова Національного комітету Політичної консультативної асоціації) був не згоден з Цзян Цземінем, так само, як і Ху Цзіньтао (тоді член Постійного Комітету Політбюро). Я не знаю фактичного змісту тих зборів, тому що ми були відсторонені від виконання службових обов'язків і самі перебували під спостереженням. Але ми випадково дізналися, що Лі Жуйхуань і Ху Цзіньтао розійшлися в поглядах з Цзян Цземінем [з приводу Фалуньгун]. Проте, незгодні з Цзяном не наполягали на своїх поглядах, підкорившись його владі.
Кор:Чи бачили Ви особисто послідовників Фалуньгун?
Пан Лінь: Так, багатьох. Коли репресії проти Фалуньгун посилилися, деякі з тих, хто практикує, хта постраждав від переслідувань, розповідали нам про Фалуньгун.
Наприклад, я зустрічався з професорами деяких університетів. З їх слів, вони почали займатися Фалуньгун, щоб поправити своє здоров'я і самопочуття. Деякі з них страждали невиліковними хворобами, але повністю видужали завдяки практиці Фалуньгун. Це те, чому вони вірять у Фалуньгун. Це один тип тих, що практикують.
Є також інший тип тих, що практикують. Наприклад, професор за сумісництвом з Північно-західного Університету Китаю розповів мені історію про себе. До цього він був членом КПК і вірив у комунізм. Пізніше він залишив свою духовну віру, оскільки ті люди не були, як ми, поборниками свободи і демократії. Вони не бажали накликати на себе які-небудь проблеми, тому вирішили вірити у Фалуньгун, в чому, на їх думку, не було ризику. Тоді вони вважали, що займатися Фалуньгун досить безпечно, оскільки він говорить про Істину, Доброту і Терпіння. Ніхто не чекав, що КПК придушуватиме Фалуньгун ще жорсткіше, ніж активістів демократії. Ця ситуація деяких професорів вишів, які постраждали від репресій.
Кор: Окрім професорів вишів, чи були у Вас ще які-небудь друзі, які практикували Фалуньгун?
Пан Лінь: У мене були друзі в армії. Вони повірили у Фалуньгун тоді, коли їх хвороби зникли після занять. Наприклад, жінка, офіцер збройних сил, страждала від дуже серйозної гінекологічної хвороби, що з'явилася після аборту. У лікарні не змогли їй допомогти. Після того, як вона почала займатися Фалуньгун, її здоров'я поправилося, і вона повністю повірила у Фалуньгун. Після початку репресій її звільнили. Вона відмовилася терпіти несправедливість, тому поїхала до Пекіна подати апеляцію. Проте все закінчилося тим, що її заарештували і протягом кількох років тримали в трудовому виправному таборі. Сьогодні вона все ще в Сіані й продовжує займатися Фалуньгун. Вона не здається.
Кор: Так усе ж таки, є військовослужбовці, які практикують Фалуньгун?
Пан Лінь: Так. Наскільки я знаю, є декілька військових офіцерів високих звань, що є практикуючими Фалуньгун. Наприклад, колишній начальник військової частини Яньтай в провінції Шаньдун був генерал-майором. Через практику Фалуньгун його виключили з компартії, але залишили служити.
Корр: Чому вони виключили його з КПК, але залишили на службі?
Пан Лінь: Військові завжди залишали місце для маневру в тому, що стосувалося Фалуньгун. Головна причина полягає в тому, що відповідальні особи, що опрацьовують тему Фалуньгун, були збиті з пантелику. Це те, що я чув.
Звичайно, деякі ветерани часів Червоної Армії Китаю також займалися Фалуньгун.
Кор: Чи знаєте ви чиновників високого рівня в уряді Китаю, які практикують Фалуньгун?
Пан Лінь: Звичайно, це Вей Цзянсін, член Постійного Комітету Політбюро, а також член Дисциплінарного Комітету КПК. Він досяг великих успів у покаранні корумпованих урядовців.
Помічником Вея був доктор філософії, керівник невеликого відділу, він також був практикуючим Фалуньгун. Цей помічник багато разів звертався до свого боса і пояснював, що Фалуньгун має сотні достоїнств і абсолютно не несе загрози уряду.
Взагалі-то, людей, подібних до нього, багато. Оскільки він не апелював відкрито, його заклик не розголошувався. Його не ув'язнили. Вони просто його звільнили.
Члени сімей багатьох членів Політбюро займаються Фалуньгун.
Кор: Що думають ваші друзі про репресії Фалуньгун?
Пан Лінь: Я і мої друзі з інтелігенції та академічних кіл досліджували закони і ухвали уряду. Ми не висловлюємо нашу думку просто так, за бажанням. Ми думаємо перед тим, як говорити.
Наприклад, пан Сю Лянін - провідний дослідник історії сучасної фізики та історії природознавства Академії Наук Китаю. Ми розмовляли з ним про Фалуньгун. Хоча ми багато чого не знали про нього і ніколи не практикували, ми вважаємо, що будь-який вид духовної віри повинен класифікуватися як релігія. Навіть не дивлячись на те, що Фалуньгун - не релігія, він дуже близький до релігії.
Ніхто не має права застосовувати насильство стосовно релігії або духовної віри. Примушення не може змінити чужої думки, оскільки має справу з духовністю людини; у результаті, воно приведе до опору.
Що стосується Хе Цзосю, зятя Ло Ганя, то його роботою було публічне очорнення Фалуньгун для того, щоб викликати у людей до нього ненависть. Це учений Академії Наук Китаю, що працює на Комуністичну партію Китаю.
Всі знають про Хе Цзосю. Це жалюгідне опудало на науковій арені. Перш за все, він негідник. У нього немає ніяких знань або талантів, які б відповідали його званню.
Мої друзі з вченого світу разом обговорювали, як ми можемо підтримати Фалуньгун. І після довгих роздумів і досліджень теорії Фалуньгун ми дійшли висновку.
Цзян Цземінь користується жорстокістю для придушення Фалуньгун і намагається примусити практикуючих Фалуньгун припинити практику. Це абсурдно і наївно, що він застосовує насильство і тортури для досягнення цієї мети. Тільки у практикуючих Фалуньгун є право вірити або не вірити у Фалуньгун.
Почавши з того, що ми нічого не знали про Фалуньгун, ми прийшли до його розуміння і розуміння того, як його підтримати.
Кор: Яке нинішнє внутрішнє ставлення КПК до Фалуньгун?
Пан Лінь: Воно, мабуть, розділяється на кілька поглядів.
Наприклад, можна сказати, що думки розділялися в тому, як підтримати Гао Чжішена. Гао Чжішен публічно виступив проти несправедливості щодо Фалуньгун. Це викликало спричинило резонанс в Китаї.
Якщо КПК думає, що заклик Гао на захист Фалуньгун порушив закон Китаю, тоді чому КПК не заарештувала його? Вони не заарештували його тому, що вони не посміли зробити це. В цьому випадку КПК повинна визнати проблему, підняту Гао. КПК повинна розглянути проблему серйозно і покласти край тортурам, які застосовуються до практикуючих Фалуньгун, але вони цього також не зробили. Натомість, вони стежили за Гао і переслідували його всюди. Це ілюструє розбіжність в думках верховних чиновників КПК. Мені здається, існує три типи ставлення.
Кор: Чому три?
Пан Лінь: Люди першої групи - найголовніші зловмисники, такі як Цзян Цземінь і Ло Гань, які вперто наполягають, що у них є право забороняти і переслідувати Фалуньгун. Їх кількість більша за цих двох. Є ще деякі, які думають так само.
Люди з другої групи знали, що заборона Фалуньгун була помилкою, але тоді вони не сміли висловити свою думку. Зараз вони підтримують Фалуньгун. Національний народний з'їзд трактував Фалуньгун як секту. Ці люди зробили незаконні дії також стосовно і Фалуньгун. Наприклад, інтерпретація закону Верховним Судом Китаю щодо Фалуньгун фактично суперечить закону. Наприклад, вони тлумачили закон так, що жоден адвокат не може представляти практикуючих Фалуньгун в залі суду. Це «законне» тлумачення проти закону! Але вони зробили це законом і ввели його в дію. Хоча вони самі знали, що це неправильно і були вимушені зробити так, але вони не бажали виправдовувати Фалуньгун. Тому в них не було іншого вибору, окрім як безглуздо грати за чужими правилами. У них не вистачало хоробрості ні для того, щоб виступити на захист Фалуньгун, ані для того, щоб суворо його переслідувати.
Кор: Кого можна віднести до другої групи?
Пан Лінь: Можливо, Ху Цзіньтао. Він не переслідує і не заарештовує Гао Чжішена. Це, ймовірно, відноситься до нього.
Кор: А що з приводу третьої групи?
Пан Лінь: Третя група складається з людей, які розглядають жорстоке переслідування Фалуньгун як надзвичайне. Вони наполягають на виправданні Фалуньгун, але не мають влади і можливостей це зробити. Ось це і є три групи поглядів.
Кор: Кого б Ви віднесли до третьої групи?
Пан Лінь: Я не можу назвати вам певні імена, оскільки це є лише моїми припущеннями. Наприклад, Чжу Жунцзи і Лі Жуйхуань завжди знали, що забороняти Фалуньгун неправильно, проте, у них не вистачало рішучості виступити проти рішення Цзян Цземіня.
Кор: Чому вони не змогли набратися хоробрості, щоб висловити свою думку?
Пан Лінь: Це має стосунок до політичної системи КПК. Вона має дві форми диктатури: особисту і групову. За часів Мао Цзедуна і Дена Сяопіна КПК мала форму особистої диктатури. Цзян Цземінь також типовий диктатор. Не важливо, як багато заперечень спричинить це твердження, Цзян Цземінь наполягав на переслідуванні Фалуньгун.
Інша форма диктатури - групова, яка також дуже загрозлива.
Наприклад, в демократичній країні вибраний президент або прем'єр має владу ухвалювати рішення. Якщо вони помиляються, то Конгрес, Парламент або народ мають право опротестовувати їх рішення.
Проте, так званий президент або прем'єр в груповій диктатурі контролюється групою. Тобто, вони управляються і контролюються Постійним Комітетом Політбюро. Не володіють таким же набором проав, як їх колеги в демократичних країнах. Тому групова диктатура також досить лякає.
Інша проблема полягає в тому, що вони застосовують низхідний вертикальний механізм влади, що нагадує піраміду. Горизонтальне управління відсутнє.
Наприклад, окремі люди повинні підкорятися своїм організаціям. Меншість повинна підкорятися більшості. Підлеглі повинні покорятися керівникам. Вся КПК повинна підкорятися ЦК КПК. ЦК відноситься до Постійного Комітету Політбюро, що є верхівкою піраміди. Враховуючи обстановку, окрема людина-підлеглий або місцева адміністрація, не зважаючи на те, чи праві вони або мають які завгодно повноваження, вони повинні підкорятися наказам зверху. Голови ЦК, як би вони не були не праві, примушують інших їм покорятися. Чи може йтися про яку-небудь демократію в країні з таким механізмом управління?
Тому я не можу вам сказати про тих, які бажають відновити справедливість щодо Фалуньгун, але ми це побачили крізь систему китайської диктатури.
Кор: Протягом репресій Фалуньгун використовувалися різні методи, включаючи класи «промивання мізків», призначені для того, щоб примусити практикуючих Фалуньгун залишити свою віру.
Пан Лінь: Хоча деякі відреклися від Фалуньгун письмово, їх серце не обов'язково йшло за вчинками. Вони не обов'язково хочуть залишити практику. Інші стійко дотримуються своєї віри і не йдуть на компроміс. Заступник ректора Сіаньського науково-технічного університету (колишній Сіаньський гірничодобувний і металургійний коледж) скоріше був би виключений з КПК, ніж відмовився від Фалуньгун, проте, жодного звинувачення проти нього не було.
Кор: Насправді, багато практикуючих Фалуньгун проявили безкомпромісну стійкість духу.
Пан Лінь: Ми дуже зворушені цим. Вони скоріше загинули б або страждали від тортур і ув’язнення, ніж здалися або зреклися від своєї віри. Ми навіч переконалися, що істинна духовна віра людини має таку невимовну силу і що духовна віра може бути такою могутньою підтримкою для її послідовників. Це дійсно примусило нас змінити нашу точку зору щодо Фалуньгун. Чому людина більш охоче помре, ніж послабить свою віру у Фалуньгун або відмовиться від неї? Звичайно, це те, про що ми повинні подумати. Чому?
Тому що переслідування Цзян Цземіня здобуло протилежний ефект. Чим довше він переслідує Фалуньгун, тим більш рішучими стають ті, що практикують, і тим більше поширюєтьс Фалуньгун я.
Кор: Але деякі люди сьогодні все ще відмовляються прийняти Фалуньгун і відкидають його як щонайповніше марновірство.
Пан Лінь: Китайську акупунктуру також колись приймали за марновірство, але ефективність лікування нею хвороб була доведена. Кінець кінцем, існування акупунктурних точок було доведено.
Під час періоду Трьох Царств, Хуа То [1], відомий лікар, побачив пухлину в голові у Цао Цао [2]. Він запропонував тому зробити хірургічну операцію, проте Цао Цао йому не повірив і навіть запроторив Хуа То у в'язницю. Пізніше Хуа То там помер, а Цао Цао помер від пухлини в мозку. Тоді розтин шлунку або черепної коробки у пацієнта розглядався як чаклунство, але хіба хірургія не поширена сьогодні?
***
[1] Хуа То (с. 145 - 208) - відомий китайський лікар періоду Східної династії Хань (25-220 рр. після Р.Х.) і ери Трьох Царств (221-280 рр. після Р.Х.). Він був першим, хто проводив хірургічні операції за допомогою анестезії, яка була освоєна європейцями приблизно 1600 потому.
[2] Цао Цао (155 - 15 березня 220 рр.) - місцевий головнокомандуючий і останній правитель Східної династії Хань, що добився величезної влади останніми роками Східній династії Хань в стародавньому Китаї. Як одна з центральних фігур періоду Трьох Царств, він заклав основу того, що згодом стало Царством Вей.
The Epoch Times (http://www.theepochtimes.com/news/6-5-15/41579.html)