Ядро Меркурія виявилось дуже великим і частково рідким, з’ясували вчені з інституту Карнегі. Несподіване відкриття стало можливим завдяки інформації, зібраній протягом року космічним апаратом Messenger, а результати дослідження були представлені цього тижня на науковій конференції у Вудлендсі в Техасі.
Ядро Меркурію займає до 85% радіусу великої планети – це більше, ніж очікували вчені, причому його структура сильно відрізняється від структури земного ядра. Серцевина нашої планети – металева і тверда, а в Меркурія ядро багатошарове – тверде всередині й рідке ближче до поверхні. Зовнішня частина ядра складається з сульфіду заліза, а мантія найближчої до Сонця великої планети – із силікатних порід, повідомляється на сайті університету Карнегі.
Досліджували вчені й рельєф Меркурія: за допомогою лазерного альтиметру вони побудували точну топографічну модель північної півкулі планети. Значних перепадів висот на ній не зафіксували: ландшафт Меркурія виявився дуже одноманітним у порівнянні з поверхнею Марсу та Місяцю.
Космічний апарат Messenger НАСА запустило ще в 2004 році. Проте на орбіту Меркурія він вийшов у березні 2011 року: протягом останнього року електронний дослідник передає науковцям на чолі з Шон С.Соломон дані про планету.