Нове відкриття астрономів наука пояснити не може

Зірку в сузір’ї Лева, існування якої не можуть пояснити науковці, відкрила група астрофізиків з Університету Гейдельберга (Германія) під проводом Елізабет Каффау. Світило під назвою SDSS J102915+172927 суперечить сучасній теорії зіркоутворення: вона характеризується значним за мірками існування Всесвіту віком, і водночас є маломасивною: хімічних елементів, важчих за гелій, в її складі майже немає.

Зоря, що утворилася 13 мільярдів років тому, є однією з найдавніших, адже, за сучасними підрахунками, вік Всесвіту не перевищує 13,75 мільярдів років. Проте частка літію у складі нововідкритої зорі в 40 разів менша, ніж теоретично мала б бути, передають Московские Новости з посиланням на публікацію науковців у журналі Nature. SDSS J102915+172927 складається приблизно на 75% з водню і на 25%, тоді як зазвичай подібні небесні тіла складаються з трьох найпростіших хімічних елементів: водню, гелію і літію. Зірки ж, які утворювались у пізніші часи, мають у своєму складі більше важких елементів: останні формувалися в космічному просторі після вибухів наднових. Згідно із сучасною теорією, прийнятою в астрофізиці, зірка віком 13 мільярдів років з її масою не може мати таку мізерну частку металів у її складі, адже хмари речовин, з який вона мала виникнути, не могли б стиснутися до такого об’єму.

Єдиним поясненням даному феномену може служити те, що літій зі складу SDSS J102915+172927 міг майже повністю зникнути під дією температури в майже 2 мільйони градусів за Цельсієм. Можливість такої процедури наразі перевіряються вчені. «Було дуже незвично натрапити на зірку у «забороненій зоні», це означає, що нам, можливо, доведеться переглянути деякі моделі формування зірок», – сказала керівник дослідження Елізабет Каффау (Elisabetta Caffau), передає прес-служба Європейської південної обсерваторії (ESO).