Археологи знайшли найбільшу дамбу періоду майя

Американські дослідники виявили в стародавньому місті майя Тікаль дамбу довжиною близько 80 метрів та глибиною 10 метрів, яка могла вмістити 75 700 кубічних метрів води. Знайдена дамба — найбільша інженерна споруда побудована майя у Центральній Америці, яка збереглась до наших днів.

Зводили дамбу в класичний період цивілізації майя, працювала вона у 250–800 роках. Для її будівництва давній народ використовував тільки природні матеріали — тесаний камінь, щебінь на пісок. Досліджуючи гідротехнічну споруду, група дослідників з університету Цинциннаті зробила висновок, що майя цінували увагу кожну краплю води. Площі та дороги навколо дамби були влаштовані під невеликим кутом. Таким чином всі опади, які випадали, стікали у резервуар, який і забезпечував водою одне з найбільших міст того часу: чисельність населення Тікалю в період його розквіту сягала 60–80 тисяч жителів.

Воду з давнього водосховища за необхідності могли випускати, припускають дослідники. Крім того, на дамбі використовувалась система піщаних фільтрів. Цікавим є те, що кварцового піску поблизу Тікалю немає — майя доводилось транспортували його з відстані як мінімум 30 кілометрів. Зважаючи на те, що давня цивілізація не знала колеса, очевидно, що питання забезпечення міста чистою водою для них мало вкрай важливе значення.

Девід Ленц з університету Цинциннаті пояснив, що завдяки складній системі управління водними ресурсами, яку впровадили майя, вони могли забезпечити себе продовольчими продуктами, паливом, лікарськими рослинами та предметами першої необхідності. Дослідник говорить: «Управління водними ресурсами в цій давній цивілізації включало в себе і систему зрошування, що безпосередньо впливало на те, скільки людей можна прогодувати і на загальне зростання кількості населення».

Завдяки дамбі у посушливі сезони майя могли накопичувати воду в резервуарах, а в дощові місяці ці інженерні споруди допомагали уникнути повені. Вдала система водопостачання дозволила цивілізації майя забезпечувати діяльність міст зі значною густотою заселення протягом 1 500 років в умовах тропічного клімату. Один з авторів дослідження, Вернон Скарборо з університету Цинциннаті каже: «Потреби майя в ресурсах були великі, але вони використовували тільки знаряддя та технології кам’яного віку, щоб створити складні та довговічні системи управління для того, щоб розвиватись». Тільки в ІХ столітті в регіоні відчули нестачу води — почався посушливий період і люди стали залишати Тікаль.

Найбільша знайдена археологами дамба майя на території всієї Мезоамерики поступається за величиною лише греблі Пуррон, яка була побудована в долині Техуакан в Мексиці в 250-400 роках нашої ери.