Зміщення магнітного поля Землі – питання сьогодення?

Ослаблення магнітного щита Землі наражає нас на сонячне магнітне випромінювання. Аналіз даних двох супутників Oersted, запущеного у 1999 році і Magsat – на 20 років раніше, підтверджують, що магнітне поле Землі зазнає значних коливань.  

 

Сьогодні неможливо сказати чи це тимчасове явище, яке пов’язане з фактом віддалення від екліптики, чи це є провісником більш довготривалого явища, але в обох випадках це насторожує.

Зменшення щільності магнітного поля Землі     

 

Схоже, що сила магнітного поля Землі зменшалася на 10% за останні 150 років, що є підставою для думки про можливість його зникнення з часом взагалі, а потім відновленням і переміщенням, що приведе до зміщування магнітних полюсів уперше за 700 тисяч років.

 

 

Земля поводить себе як величезна динамо-машина. Залізо та нікель у рідкому стані утворюють ядро Землі, переміщуються і створюють величезне магнітне поле, яке огортає Землю. Оскільки матерія, яка утворює ядро постійно рухається, магнітні полюси також постійно переміщуються.

 

Так, північний магнітний полюс не співпадає з географічним північним полюсом, переміщуючись ближче до Росії (Сибіру) по осі північного заходу.

 

Цей рух прискорюється від 10 км на рік до 1970 року до сьогоднішнього – у 40 км на рік. Зі слів Ларі Невітта з Геологічної комісії Канади, прискорення руху північного магнітного полюсу, яке ми маємо можливість спостерігати, є наслідком того, що вчені називають «віковими скачками», які зводять нанівець усі передбачення.

 

Проблема в тому, що це прискорення руху  північного полюсу, пов’язане зі зменшенням потужності магнітного поля і може рівною мірою привести до думки про те, що електромагнітна конфігурація Землі більше не є стабільною і прямує до переформування.

 

Дійсно, з геологічної точки зору, південний магнітний полюс не задовольняється зміщенням до північного географічного полюсу. Періодично він раптово і грубо коливається і це може відбуватися у межах 180 ◦.  Дослідження змін полярності охоплюють 7 мільйонів років. Вони вказують, що суттєві зміни відбуваються кожні 500 тисяч років.