Путіна не судитимуть за воєнні злочини заочно, поки він є президентом, повідомляють джерела
Спеціальний трибунал, який західні країни мають намір створити для переслідування за злочини агресії РФ проти України, не судитиме заочно Володимира Путіна доти, доки він залишається президентом Російської Федерації.
Це саме положення поширюватиметься на прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна і міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, повідомили в бесіді з Euronews два європейські чиновники, знайомі з процесом.
Судове переслідування цих чиновників буде дозволено тільки в тому разі, якщо обвинувачені будуть фізично присутніми в залі суду, що малоймовірно з огляду на те, що Росія не визнає вторгнення в Україну злочинним і рішуче налаштована проти співпраці із Заходом.
Як варіант, заочний суд може бути проведений після того, як Путін піде з поста президента.
Ці умови викладено в проєкті угоди, яка забезпечить правове підґрунтя для створення спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, правозахисної організації, що базується у Страсбурзі. Ця організація не входить до складу Європейського союзу, але блок бере активну участь у процесі.
Технічна робота завершилася наприкінці березня під час зустрічі так званої «Основної групи» у Страсбурзі, яка підготувала три окремі проєкти документів: двосторонню угоду між Україною та Радою Європи, статут спеціального трибуналу та угоду, що визначає порядок управління спеціальним трибуналом.
Підписання планується провести в Києві 9 травня, до Дня Європи, хоча точні терміни залежатимуть від політичного схвалення.
Обмеження на заочний суд розглядаються як «компроміс» між країнами, зазначив представник ЄС. Після кількох місяців обговорень це положення стало «вирішеною справою», яка практично не має шансів бути зміненою до презентації.
«Зрештою, йдеться про політику і торги», — сказав посадовець.
Після того як Київ підпише угоду, текст буде винесено на голосування в Парламентській асамблеї Ради Європи, де зібрано представників 46 країн, що входять в організацію. Росію було виключено з організації незабаром після початку війни.
Для ратифікації угоди необхідна більшість у дві третини голосів, що практично гарантовано завдяки широкій підтримці ініціативи серед країн-членів.
Деякі країни, що займають дружні до Росії позиції, як-от Угорщина і Сербія, можуть утриматися або проголосувати проти, хоча індивідуального вето накладатися не буде.
Очікується, що демократичні країни за межами континенту, такі як Канада, Австралія, Нова Зеландія і Японія, приєднаються до ініціативи, що підвищить її легітимність.
США не брали участі в зустрічі Основної групи наприкінці березня. Поки неясно, як прагнення Трампа до мирної угоди може вплинути на судові розгляди.
«Понад 38 держав висловили політичну підтримку створенню трибуналу, а також Європейський союз», — повідомив Euronews представник Ради Європи.
За словами офіційних осіб, після ратифікації угод трибунал базуватиметься в Гаазі (Нідерланди) — місті з давніми традиціями в галузі міжнародного права, де вже працюють Міжнародний суд (ICJ) і Міжнародний кримінальний суд (ICC).
Хоча МКС встановив юрисдикцію над злочинами агресії відповідно до так званих Кампальських поправок, вона поширюється тільки на країни і громадян з країн, які є учасниками Римського статуту. Росія, як і США та Китай, не підписала його.
Саме тому західні союзники розглядають можливість створення спеціального трибуналу, який був би уповноважений вести судовий розгляд у конкретній справі щодо війни Росії проти України.
«Без злочину агресії не було б і воєнних злочинів», — заявила на початку лютого Верховний представник Кая Каллас.
«Тому надзвичайно важливо, щоб за злочин агресії також настала відповідальність. Ніхто з Росії і ніхто з її керівництва не є недоторканним».
«Також дуже важливо дати зрозуміти, що непокарані злочини тільки заохочують подальшу агресію», — додала вона, наголосивши, що трибунал має бути створений до того, як закінчиться війна.
Від самого початку обговорень можливість заочного судового розгляду була дуже велика.
Через відмову Кремля видати своїх високопоставлених чиновників прихильники цієї моделі вважають, що це єдиний можливий спосіб забезпечити мінімальне правосуддя. Критики, однак, стверджують, що заочний суд розглядатимуть як нелегітимну фікцію.
«Я думаю, що цей трибунал має не тільки символічне значення. Я думаю, що це юридичне, політичне значення. Я думаю, що важливо, щоб він був створений і закрив лазівку для злочину агресії», — сказав представник ЄС.
«Я особисто переконаний, що це буде не фальшивий інститут у Гаазі, який не матиме жодного впливу, а що він справді слугуватиме довгі роки, і історія оцінюватиме цей трибунал дуже позитивно».
Востаннє за злочин агресії притягували до відповідальності під час Нюрнберзького процесу, що відбувся після Другої світової війни, коли обвинувачення називалося «злочини проти миру».