Посилення жорсткої лінії в Росії викликає страх серед еліти країни

Звеличення прихильників жорсткої лінії в Кремлі викликає серйозну тривогу у деяких представників російської еліти, які побоюються, що президент Володимир Путін дослухається до їхніх закликів до посилення конфронтації за кордоном і повномасштабних репресій усередині країни.

Керівники компаній та урядовці зі зростаючим занепокоєнням спостерігають за тим, як гравці, яких вони колись вважали маргіналами, такі як Євген Пригожин, відомий своєю компанією найманців "Вагнер" та вербуванням ув'язнених для участі у бойових діях в Україні, стають громадськими силами, що стоять за прагненням Путіна активізувати свої військові зусилля, повідомляє Bloomberg.

Публічні заклики Пригожина до "термінових сталінських репресій" проти бізнесменів, які недостатньо активно підтримують військові зусилля, викликали у деяких заможних росіян побоювання за свою безпеку і безпеку своїх сімей, зазначили вони.

Відкриті нападки Пригожина на вищих військових командирів, деякі з яких з того часу були звільнені, і видатного союзника Путіна, який є губернатором Санкт-Петербурга, посилили занепокоєння з приводу небажання або нездатності Кремля захистити своїх підлеглих.

Оскільки офіційні особи Кремля зараз описують вторгнення в Україну як "народну війну", що нагадує риторику Йосипа Сталіна часів Другої світової війни, деякі члени найближчого оточення Путіна кажуть, що вони побоюються, що чистки і довільні арешти часів радянського диктатора не за горами. На тлі призову 300 000 резервістів російські чиновники тихо запитують один одного, чи в безпеці члени їх сімей, побоюючись занадто відкрито визнати, що вони відправили своїх дітей призовного віку за кордон, додає джерело.

Один високопосадовець порівняв нинішню ситуацію з військовою диктатурою, але без військового перевороту, який зазвичай їй передує. Домінуючою емоцією зараз є страх, кажуть інсайдери.

За словами інсайдерів, поглиблення тривоги щодо перспектив поки що не об'єдналося в щось схоже на внутрішній опір подальшій ескалації Путіна. Багато інсайдерів підтримують те, що вони вважають екзистенційною боротьбою за майбутнє Росії, і не бачать іншої альтернативи, окрім як продовжувати тиск доти, доки Україна та її американські і європейські союзники не відступлять. Деякі чиновники, які колись вважалися відносно ліберальними, такі як Сергій Кирієнко, заступник керівника апарату Кремля, перетворилися на палких публічних прихильників війни.

Хоча Путін оголосив про завершення мобілізації, принаймні на цей час, багато представників бізнес-еліти побоюються, що мілітаризація економіки і суспільства тільки прискорюється. Спеціальну комісію з вищих посадових осіб уряду і силових структур, яку Путін створив для координації економічної політики з підтримки оборонної промисловості та армії, порівнюють з військовим кабінетом Сталіна.

"Держава втратила монополію на легалізоване насильство і з'явилися нові оператори цієї колишньої монополії", — зазначила Катерина Шульман, політолог, яка виїхала з Росії у перші тижні війни. "Дивно, що Путін це заохочує".

Майже дев'ять місяців бойових дій лише зміцнили думку багатьох представників ділової та економічної еліти про те, що вторгнення Путіна було катастрофічною помилкою, яка прирече країну на ізоляцію та слабкість. Навіть в уряді багато хто тихо виступає проти боротьби, але занадто наляканий, щоб відкрито про це заявити, за словами людей, близьких до керівництва. Олігархи намагалися триматися якомога далі від політики, сподіваючись залишитися на хорошому боці Кремля і зберегти роботу заводів. Лише деякі з них виїхали з країни і публічно критикували війну.

За словами високопоставленого чиновника, у Путіна немає іншої альтернативи, окрім як покладатися на агресивних гравців, таких як Пригожин і Рамзан Кадиров, лідер Чеченської республіки, який відправив тисячі солдатів воювати в Україну, з огляду на погані результати регулярної армії Росії і слабку підтримку війни у власному уряді, — сказав високопоставлений чиновник. І Пригожин, і Кадиров мають потужні збройні сили, лояльні до них.

"Пригожин поводитися як паралельний уряд", — заявив Андрій Колесніков з Фонду Карнегі за міжнародний мир. "Він, можливо, зможе поборотися за владу, якщо не при Путіні, то після нього".

Відомий як "шеф-кухар Путіна" за свою ресторанну діяльність у рідному місті президента Санкт-Петербурзі та контракти на харчування в Кремлі, 61-річний Пригожин був підданий санкціям з боку США та їхніх союзників за низку передбачуваних правопорушень, включаючи втручання у вибори в США та відправку найманців до Африки та Близького Сходу. Федеральне бюро розслідувань США (ФБР) внесло союзника Путіна до списку розшуку на 2021 рік за втручання у вибори.

Після багатьох років применшення своїх зв'язків з приватною військовою підрядною компанією "Вагнер", Пригожин публічно підтвердив в кінці вересня, що заснував групу в 2014 році. 4 листопада він відкрив хмарочос зі скла і сталі в Санкт-Петербурзі під назвою "Вагнер-центр".

Пригожин фігурує у відео з російських в'язниць, на яких він обіцяє ув'язненим шанс на дострокове звільнення, якщо вони підуть воювати в Україну і протримаються на передовій шість місяців. При цьому він попереджає, що за дезертирство або спробу здатися в полон їх будуть розстрілювати. Пресслужба Пригожина відмовилася підтвердити, що він з'являється на відео, але заявила, що людина на них "має моторошну схожість" з ним.

Нещодавно Пригожин повідомив, що "Вагнер" планує створити навчальні центри для "ополченців" у прикордонних районах поблизу зони бойових дій. Бійці будуть з "місцевого бізнесу", який відправить в "окопи" чверть чоловічої робочої сили, повідомив він у коментарі, розміщеному в Telegram, пообіцявши самостійно профінансувати підготовку.

Крім того, на початку цього місяця Пригожин подав рідкісну скаргу в прокуратуру на мера Санкт-Петербурга, союзника Путіна і давнього суперника олігарха. Публічне мовчання Кремля щодо цієї справи шокувало інсайдерів.

Пригожин з'явився з медаллю Героя Росії, найвищою нагородою країни, але як часто вони з Путіним зустрічаються, залишається незрозумілим. Деякі кремлівські інсайдери заявили, що керівник Вагнера тепер зустрічається з президентом частіше, ніж раніше, в той час, як інші стверджують, що він не входить в невелику жорстку групу, найбільш наближену до Путіна. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив: "Про Пригожина ходить багато чуток. Ми не маємо наміру їх коментувати".

Водночас Пригожин повідомив, що не розмовляв з Путіним. Його вважають союзником нового командувача, призначеного Путіним у жовтні для керівництва операцією в Україні, Сергія Суровікіна, відомого своєю жорсткою тактикою в Сирії, де він воював разом з військами Вагнера.

Американська розвідка повідомила президенту Джо Байдену, що Пригожин говорив безпосередньо з Путіним про війну, що суперечить оптимістичним військовим звітам, повідомляє Washington Post.

Щобільше, Пригожин знайшов спільну мову з Рамзаном Кадировим, обидва з яких іноді ставили під сумнів здібності військового керівництва, особливо коли українські сили активно відвойовували територію у вересні.

Джерела в Кремлі описують Путіна як все більш ізольованого, оточеного невеликою групою прихильників жорсткої лінії і нечутливого до критичних поглядів. В той час як його війська намагаються стримати український контрнаступ, Москва відмовилася від багатомісячних спроб ізолювати країну від реальності конфлікту.

Путін постійно посилює бойові дії з того часу, як українські сили почали відтісняти його війська на значних територіях наприкінці літа. Поки що мобілізація резервістів, широке поширення ракетних ударів по цивільній інфраструктурі, такій як електростанції в тилу України, а також натяки на можливе застосування ядерної зброї не змогли змінити ситуацію. Просування України вперед триває, а Росія втрачає території, які, за заявами Путіна, вона збиралася анексувати у вересні.

Минулого місяця Путін віддав наказ про введення воєнного стану на значній частині території Росії.

Тим часом російські урядові технократи отримали завдання переглянути бюджетні та економічні плани, щоб відобразити зростаючу передачу ресурсів на фінансування війни.

Їм також було доручено комп'ютеризувати процес мобілізації, щоб уникнути повторення дезорганізації та помилок, які мали місце під час першого туру. Багато урядовців очікують, що наступна хвиля мобілізації буде оголошена на початку наступного року.

"Настрої відчаю від того, що все до цього дійшло, дуже сильні", — зазначила Тетяна Станова, засновник компанії політичного консалтингу R Politik.