Філіппіни відмовилися від допомоги США на тлі напруженості в Південнокитайському морі — військовий начальник
Філіппіни відхилили пропозиції Сполучених Штатів щодо допомоги в операціях у Південнокитайському морі після загострення суперечки з Китаєм щодо постачання філіппінських військ на спірній мілині, заявив начальник військового відомства країни, повідомляє Reuters.
Напруженість у спірному водному шляху переросла в конфлікт минулого року, коли філіппінський моряк втратив палець під час останнього зіткнення 17 червня, яке Маніла назвала «навмисним тараном на високій швидкості» з боку китайської берегової охорони.
США, союзник по військовій програмі, запропонував підтримку, але Маніла вважає за краще проводити операції самостійно, заявив в інтерв’ю агентству Reuters пізно ввечері в четвер генерал Ромео Браунер, головнокомандувач збройними силами Філіппін.
«Так, звичайно, вони пропонували підтримку і запитували нас, чим вони можуть нам допомогти», — сказав він.
«Ми намагаємося вичерпати всі можливі варіанти, які у нас є, перш ніж просити про допомогу».
Маніла і Вашингтон підписали Договір про взаємну оборону 1951 року, військовий пакт, який може бути застосований у разі збройного нападу на філіппінські сили, державні судна або літаки в Південнокитайському морі.
Конфронтація між Філіппінами та Китаєм у найбільш спірних водах Азії почастішала за останній рік, оскільки Пекін наполягав на своїх правах на водний шлях, а Маніла продовжувала місії з доставки провізії солдатам, які живуть на борту іржавого військового корабля, що сів на мілину, яка є предметом спору.
Деякі спостерігачі, в тому числі й колишній заступник радника президента США з національної безпеки Метт Поттінгер, закликали до прямої військово-морської підтримки з боку США.
Але радник з національної безпеки Філіппін Едуардо Ано заявив, що Філіппіни хочуть, щоб це була «суто філіппінська операція».
«Це наш законний національний інтерес, тому ми не бачимо жодних причин для втручання США», — сказав Ано в інтерв’ю агентству Reuters.
Ано, який минулого місяця розмовляв зі своїм американським колегою Джейком Салліваном, щоб обговорити спільну стурбованість «небезпечними й ескалаційними діями» Китаю, сказав, що до використання військової підтримки «ще далеко».
«Ми (Філіппіни та Китай) погодилися, що відбудеться деяке послаблення напруженості, але ми будемо відстоювати свої права, ми не поступимося своїми національними інтересами, і продовжимо боротися і відстоювати те, що належить нам», — сказав Ано.
Жоден з чиновників не уточнив, яку саме підтримку запропонували США.
Грег Полінг, експерт з питань Південнокитайського моря з вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, сказав агентству Reuters, що, на його думку, США відкриті для військово-морського супроводу місій з поповнення запасів для судна, що сіло на мілину. За його словами, Вашингтон вже надав деяку обмежену підтримку.
У 2016 році Постійна палата третейського суду в Гаазі постановила, що експансивні претензії Пекіна на Південнокитайське море через лінію з дев’яти пунктирів не мають під собою жодних підстав згідно з міжнародним правом, але це не зупинило Китай.
Він розгорнув кораблі берегової охорони для патрулювання цих районів, що викликає занепокоєння Філіппін, конкуруючих країн Південно-Східної Азії та інших держав, які діють у Південнокитайському морі, зокрема США, які з обережністю ставляться до зростаючої військової могутності та територіальних амбіцій Китаю.
Головнокомандувач ВМС США Браунер заявив, що пропозиція підтримки з боку Сполучених Штатів, зроблена під час переговорів на його рівні, не була прямою відповіддю на інцидент 17 червня, а скоріше відображенням міцного військового союзу між двома країнами.
«Це дійсно тому, що ми є союзниками по договору, тому ця пропозиція була доступною для нас протягом тривалого часу, а не тільки через інцидент», — сказав Браунер.
«Але ми ще не зверталися до них, тому що, згідно з наказом нашого президента, ми повинні покладатися в першу чергу на себе».
У той час як Китай претендує на майже все Південнокитайське море, головну судноплавну артерію, через яку щорічно проходить близько 3 трильйонів доларів США, В'єтнам, Тайвань, Малайзія і Бруней також претендують на частину акваторії.
Отримуйте останні новини та експертний аналіз про стан світової економіки на Reuters Econ World.
Автор статті Карен Лема. Додаткові матеріали та редагування Поппі Макферсон і Майкла Перрі