Діти після закінчення інтернатів часто опиняються на вулиці — юрист

До всесвітнього Дня дитини Марина Легенька, юрист Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна», розповіла Великій Епосі про перехід України від інтернатних до сімейних форм виховання дітей, а також про найбільш поширені порушення прав дітей, з якими стикаються правозахисники в Україні.

М.Л.: Інтернатна форма виховання залишилась у деяких країнах пост-радянського простору, від неї на сьогоднішній день відмовляються повністю Білорусія та Болгарія, і це дійсно не краща форма виховання для дітей, тому, звичайно, бажано відійти від цієї форми виховання і перейти до сімейних форм виховання.

В таких сім’ях передбачена кількість дітей до 10 чоловік, дитина має як права дитини, які передбачені законом України про охорону дитинства, так і відповідно дитина має додаткові права, які має дитина, позбавлена батьківського піклування. Відповідно вона їх має, як перебуваючи в інтернатному закладі, так і перебуваючи в прийомній сім’ї. Тому права дітей зберігаються, а натомість дитина має сімейну форму піклування.

Відповідно створюють сімейні форми піклування, ведеться контроль з боку органів державної влади, контролюються соціальними інспекторами, яких вже утворено близько 11 тисяч. І, звичайно, дитина має більш всебічний розвиток і більше уваги з боку дорослих, і це краще для дитини, це ж визнають і міжнародні спеціалісти.

— Чи існує загроза того, що у прийомній сім’ї умови для дитини будуть ще гіршими, ніж в інтернаті?

М.Л.: Звичайно, така загроза існує, тому перевіряти прийомну родину треба дуже ретельно. Але, на жаль, така ж загроза, і дуже активно, існує і в інтернатних закладах. Мені навіть як юристові, який займається цими питаннями, відомі випадки, коли було дуже грубе порушення прав дитини в інтернатних закладах, навіть до фізичного впливу на дитину, але також відомі й випадки, коли в Київській області прийомна сім’я створювалась виключно для того, щоб отримувати кошти, які виплачуються в такому випадку на дитину, і до дітей дуже погано, недбало ставились, тому і там, і там є загроза.

— Чи вистачає соціальних працівників, щоб відслідковувати такі випадки?

М.Л.: Створено 11 тисяч соціальних працівників. При їхній додатковій активній роботі їх має вистачити, щоб брати на супровід по кілька таких прийомних сімей і спостерігати.

Дитина, яка позбавлена батьківського піклування, проживала у певних закладах. Для того, щоб права цієї дитини не були порушені (оскільки вона має право на певні пільги, має право на збереження користування житлом, в якому вона раніше проживала, певні права на спадщину, вона має певний ряд матеріальних прав) — для контролю в тому числі за збереженням цих прав потрібен жорсткий контроль з боку держави і з боку цих соціальних інспекторів.

— А які порушення прав дитини найбільш поширені в інтернатних закладах?

М.Л.: В інтернатах найбільш поширена проблема — це бездоглядність, де не сама дитина, а особа, яка її час від часу відвідує, говорять, що там дитина абсолютно не доглянута, їй нічого вдягнути. Дуже часто самі діти скаржаться на фізичний вплив працівників інтернатного закладу і на психологічні проблеми зі своїми колегами, але старшого віку.

Проблеми достатньо часто відбуваються з соціальними виплатами та житлом.

Квартира, в якій до цього проживала дитина, могла кудись дітись, «пропасти», і дитина фактично після закінчення інтернатного закладу залишається на вулиці.

Достатньо важко навіть від держави отримати житлову допомогу — дитині, яка закінчила інтернатний заклад, відповідно до закону передбачене надання певного житлового приміщення. Звичайно, це не квартира, а кімната в гуртожитку, але достатньо часто це порушується, і їй не надається таке житлове приміщення.

Великі проблеми є із невиплатами певних допомог. В одному місяці одна сума нарахована, в іншому місяці недораховано, здавалося б, невеликі суми — 80—100 гривень, але такі непорозуміння існують.

Тобто основні проблеми — майнові, економічні та проблеми з соціальними виплатами.

Про випадки таких порушень прав дитини правоохоронці просять повідомляти на гарячу лінію «Ла Страда» за телефоном 0 800 500 33 5.