Дискримінація жінок в Таджикистані не повинна залишатися «родинною» проблемою

Дискримінація жінок і насильство в сім'ї є поширеним явищем у Таджикистані. Від третини до половини жінок регулярно зазнають фізичного, психологічного та сексуального насильства з боку чоловіків та їх родичів, інформує «Міжнародна амністія».

У звіті під назвою «Насильство — проблема не тільки родини: в Таджикистані жінки страждають від свавілля» розповідається про дискримінацію, фізичне, психологічне та сексуальне насильство, з якими жінки стикаються вдома; автори доповіді закликають владу ставитися до насильства як до злочину, яким воно, по суті, і є, а не відмахуватися як від «родинної справи».

«У Таджикистані жінок у родині б'ють, ґвалтують, піддають жорстокому поводженню та дискримінації, однак ставлення до цього влади, схоже, відображає ставлення суспільства, коли вважається, що жінка сама винна в домашньому насильстві. Влада бачить свою місію в тому, щоб виступати в ролі посередника і зберігати сім'ю, замість того, щоб захистити жінку і її права», — відзначив експерт« Міжнародної амністії» по Таджикистану Андреа Штрассер-Каманьї.

У таджицькій традиційній системі сімейних цінностей, вплив якої посилився після розпаду СРСР, закріплюється дискримінація жінок: їх роль зводиться до ролі дружини і матері, а на ринку праці вони опиняються в низькооплачуваній категорії працівників.

Скидаючи дискримінацію жінок з рахунків як сімейні проблеми, влада Таджикистану позбавляється від відповідальності за значну частину населення. Вони дозволяють винним у подібних злочинах залишатися безкарними і, в кінцевому рахунку, відмовляють жінкам у їхніх людських правах.

Найчастіше жінки в Таджикистані перебувають у фінансовій залежності від родичів чоловіка. Як вони розповідають, варто було їм після весілля переступити поріг дому чоловіка, як вони відразу могли перетворитися в об'єкт насильства не лише з боку чоловіків, а й їх рідні, зокрема свекрух, які свого часу, будучи нареченими, теж стикалися з жорстоким поводженням.

«До жінки ставляться, як до прислуги або власності родини чоловіка. Їй немає до кого звернутися, оскільки політика влади, яка прагне примиряти сторони, фактично призводить лише до зміцнення неповноцінності жінки. Багато жінок, зіткнувшись вдома з насильством і дискримінацією, вирішують покінчити з собою», — додала Андреа Штрассер-Каманьї.

Освіта — це найважливіший фактор для здобуття дівчатами Таджикистану самостійності, яка дозволила б їм надалі вберегти себе від насильства, дискримінації та бідності. Однак дівчата рано кидають навчання в школі, замість цього вони рано вступають у брак, часто незареєстрований і полігамний, через що зростає їх залежність від чоловіків.

Перші кроки, зроблені таджицьким урядом для вирішення проблеми насильства в сім'ї та дискримінації жінок, виявилися здебільшого невдалими. Незважаючи на те, що Таджикистан ратифікував відповідні міжнародні угоди в галузі прав людини, він не виконує своїх міжнародних зобов'язань щодо захисту та реалізації прав жінок.

«Міжнародна амністія» закликає владу Таджикистану до того, щоб:
• запобігати і переслідувати в судовому порядку дискримінацію жінок в сім'ї, прийнявши дієві закони і створивши загальнонаціональну службу підтримки;
• провести загальнонаціональну інформаційну кампанію по боротьбі з незаконним вступом в незареєстровані, полігамні і ранні шлюби;
• усунути всі перешкоди на шляху отримання дівчатами освіти і викорінити основні причини, з яких ті кидають школу.