Їх імена — Чандріка, Хаміда, Амод, Мадхурі, Дженні. Імена відповідно до їх національності — індіанка, бангладешка, непалка, нікарагуанка і американка. Їх об'єднує те, що вони стали повіями, піддавши своє здоров'я і життя небезпеці і скомпрометувавши своє майбутнє.
Припускають, що 4 мільйони жінок і дівчаток у всьому світі щорічно продаються і купуються в якості дружин, повій і рабинь. Приблизно 1 мільйон дітей втягується в сексуальний бізнес щороку. Хоча більшість із них дівчата, але є також і хлопці.
П'ятдесят тисяч жінок і дітей з Азії, Латинської Америки та Східної Європи були привезені в США, де їх змусили працювати повіями або слугами. Протягом двох останніх років уряд США передав до суду справи сотень жертв, за якими було здійснено кримінальне переслідування винних. В інших країнах, де ця проблема стоїть також гостро, рідко порушуються судові справи.
Згідно з ЮНІСЕФ, щорічно в Таїланд привозять 10 000 дівчаток із сусідніх країн для роботи повіями. Таїландський дослідний інститут з проблем охорони здоров'я встановив, що 40% всіх повій в Таїланді складають дівчатка-підлітки.
Від п'яти до семи тисяч непальських дівчаток щороку переправляються через кордон до Індії і стають там професійними повіями в Бомбеї і Делі.
Хоча найбільше дітей, які працюють у сексуальному бізнесі, перебувають в Азії, діти з країн Східної Європи, таких як Росія, Польща, Румунія, Угорщина та Чехія, теж все більше залучаються до нього.
Як соціальна патологічна проблема дитяча проституція не знижується. У багатьох випадках організовані групи викрадають і продають дітей, а чиновники прикордонної служби та поліції стають співучасниками.
Через відсутність документів, незнання мови і правового захисту викрадені діти беззахисні в руках контрабандистів або корумпованих бездушних урядових чиновників.
Використання дітей у сексуальному бізнесі зростає в усьому світі. На це є кілька причин: бідність, безробіття, низький соціальний статус, неписьменність (включно із сексуальною неграмотністю) дітей і їх батьків, відсутність або недотримання відповідних законів і еротизація дітей через засоби масової інформації і т.д.
У країнах Східної та Південної Африки діти, що стали сиротами через смерть їхніх батьків від СНІДу, часто залишаються без нагляду і стають вразливими для сексуального насильства. У Південній Африці низький соціальний статус жінок і дівчат, який зберігається традиційно, є коренем цієї проблеми.
Діти, залучені в сексуальний бізнес, мають ризик венеричних захворювань і СНІДу. Крім того, внаслідок поганих житлових умов вони стають виснаженими, у них з'являється почуття провини і неповноцінності, вони впадають у депресію. Використання дітей у сексуальному бізнесі не тільки завдає їм моральної і психологічної шкоди, але також шкодить їхньому здоров'ю та розвитку. Що вимагає негайних заходів.
У всьому світі багато людей та неурядових організацій інтенсивно працюють, щоб захистити права дітей. Часто це призводить до конфліктів з урядовими структурами та зацікавленими впливовими угрупованнями.
Серед установ ООН особливо активний ЮНІСЕФ (Фонд допомоги дітям при Організації Об'єднаних Націй). Він надає матеріальну підтримку сім'ям, щоб діти не зазнавали ризику сексуального насильства, надає можливість отримання освіти, особливо дівчаткам, і рішуче виступає на захист прав дітей.
Робота таких неурядових організацій має бути доповненням до дій урядів, спрямованих на вирішення цієї проблеми.
Повинні бути вжиті заходи щодо запобігання експлуатації дітей у сексуальному бізнесі, такі як: залучення уваги громадськості до цієї проблеми; надання соціальних послуг постраждалим дітям та їхнім сім'ям; прийняття відповідних законодавчих актів; створення системи психологічних консультацій; покарання злочинців.
Викорінення дитячої проституції в усьому світі — дуже важке завдання, але здійснити його можливо, за умови прийняття ефективних програм.
*** Доктор Сезар Челала — міжнародний лікар-консультант з Нью-Йорка.