Паливо RDF, яке отримують після сортування відходів, може здаватися досить перспективним і безпечним джерелом енергії. Але чи так це насправді? Яку загрозу таїть в собі RDF-паливо для природи і людства? Чи таким вигідним є його виробництво?
#img_center_nostream#Паливо RDF (від «Refuse Derived Fuel» — «тверде відновлене паливо») має вигляд гранул або брикетів, під час спалювання яких виділяється енергія, розповідає Еcoidea.
Як отримують таке паливо? Спочатку всі зібрані відходи сортують. Така вторсировина, як макулатура, склобій, пластик і метал, йде на переробку. Органіка — рослини або залишки їжі — відправляють на компостування або на полігон, де після поховання з неї отримують біогаз. Всі інші види відходів, близько 1/3 сміття, — це сировина для майбутнього RDF-палива.
Таку масу подрібнюють, після чого пресують у брикети або гранули — паливо RDF готове.
Але в сировину для палива RDF можуть потрапити отруйні та небезпечні відходи — в цьому і криється основна загроза. Жодна зі стадій виробництва RDF-палива не передбачає вилучення таких небезпечних відходів, як батарейки, ртутьвмісні лампи і прилади, залишки ліків, автомобільні відходи, лакофарбова продукція тощо.
#img_center_nostream#Під час спалювання це сміття виділяє небезпечні та отруйні речовини, які здатні накопичуватися в природі, потрапляти в харчові ланцюжки та отруювати довкілля важкими металами і подібними речовинами.
Чому б не відокремлювати це небезпечне сміття ще на першому етапі сортування, запитаєте ви. Але за проектом підприємства, де виробляється паливо RDF, вважається, що сміття, з якого виробляється RDF-паливо, не містить цих небезпечних відходів. А все токсичне сміття люди відносять у спеціально організовані пункти прийому, а не викидають разом з іншими відходами.
Але, як можна здогадатися, це не так. В останні роки, завдяки проведеним акціям від громадського об'єднання «Батарейки, здавайтеся», дійсно з'являється все більше свідомих людей, які знають, куди приносити використані батарейки та інше небезпечне сміття, і діляться цією інформацією з іншими. Та все ж контейнери для небезпечних відходів стоять поки не всюди, особливо це стосується маленьких міст.
Паливо RDF не можна назвати поновлюваним джерелом енергії, хоча відходи будуть утворюватися постійно. У розвинених країнах робиться наголос на розвиток «зелених» технологій, в яких використовують енергію вітру, сонця, біомаси, землі. Тільки ця енергетика може вважатися відновлюваної та екологічно безпечною, чого не можна сказати про спалювання відходів.
#img_center_nostream#Спалювання — це вимушений захід, який використовують тільки тоді, коли потрібно швидко позбутися від великої кількості сміття. Але це не вирішує питання, і в продуманій схемі поводження з відходами спалювання взагалі не застосовують. Звалища утворюються через неправильну стратегію поводження з відходами, в якій не враховується весь цикл товарів: від їх виробництва до переробки.
Після спалювання такого сміття залишається близько 40% золи, яка містить токсини та їхні сполуки у високій концентрації. А для заховання цих залишків знову потрібні полігони. Під час спалювання також утворюються парникові гази.
Хоча в Україні виробництво палива RDF майже не поширене, але в будь-який момент все може змінитися.
#img_center_nostream#У червні 2013 року ДП «Укрекоресурси» презентувало план розвитку прототипу індустріального парку «Долина зелених інновацій» у Києві. У Дарницькому районі столиці компанія ChangWoenMachineryCo LTD з Тайваню відкрила лінію для сортування сміття, де будуть виробляти RDF-палива понад 5 тис. тонн на рік.
Важливо розуміти, що перш, ніж будувати такі підприємства, потрібно удосконалити систему очищення відходів. В іншому випадку використання палива RDF дуже небезпечне.
Якщо говорити в цілому, то на сьогодні використання палива RDF гальмує розвиток і використання альтернативних «зелених» способів поводження зі сміттям.
Крім паливних брикетів типу RDF, існують і такі, спалювання яких безпечне для здоров'я і середовища. Їх можна зробити з біомаси та макулатури. Для обігріву приміщення можна використовувати також очерет під назвою міскантус гігантський, який швидко наростає влітку і виділяє багато тепла під час спалювання.