Кількість журналістів, ув'язнених у в'язниці по всьому світу, різко зросла за останній рік, йдеться в новій щорічній доповіді неурядової організації «Репортери без кордонів» (RSF).
За даними RSF, загалом у в'язницях у всьому світі утримують 533 журналісти, що на 13,4% більше, ніж 2021 року (488).
Крім того, кількість журналістів, убитих у 2022 році, збільшилася до 57, що на 18,8% більше, ніж у 2021 році. RSF пов'язує це з війною в Україні.
У звіті йдеться про те, що 65 журналістів наразі перебувають у заручниках. 50 журналістів зникли безвісти за останні 20 років.
За даними RSF, у 2022 році до п'ятірки лідерів за кількістю ув'язнених журналістів входять Китай — 110 журналістів, Бірма (також відома як М'янма) — 63 журналісти та Іран — 47 журналістів.
В'єтнам та Білорусь затримали 39 і 31 репортера відповідно, йдеться у звіті. Більшість ув'язнених журналістів по всьому світу утримують у в'язницях без суду й слідства.
«Диктаторські та авторитарні режими заповнюють свої в'язниці журналістами швидше, ніж будь-коли», — йдеться в заяві генерального секретаря RSF Крістофа Делуара. «Цей новий рекорд за кількістю затриманих журналістів підтверджує нагальну необхідність протистояти цим безпринципним урядам і висловити нашу активну солідарність усім тим, хто втілює ідеал журналістської свободи, незалежності та плюралізму».
Останніми роками Китай використовував низку методів для посилення цензури й стеження, особливо під час пандемії COVID-19 і подальших протестів у зв'язку з драконівськими заходами уряду щодо блокування у відповідь на вірус.
Кілька репортерів були ненадовго затримані й зазнали нападу під час висвітлення демонстрацій у листопаді, включно з репортером, який працює на Бі-Бі-Сі.
Щорічний звіт, опублікований Клубом іноземних кореспондентів Китаю (FCCC) у березні 2021 року, засвідчив, що 2020 року Китай використовував залякування і візові обмеження, включно з відмовою репортерам у доступі до чутливих районів та погрозами примусовим карантином.
«Усі важелі державної влади, включно із системами спостереження, запровадженими для боротьби з коронавірусом, використовували для переслідування і залякування журналістів, їхніх китайських колег і тих, у кого іноземна преса намагалася взяти інтерв'ю», — ідеться у звіті.
У той час представник міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь назвав твердження, що містяться у звіті, «ідеологічною упередженістю щодо Китаю і фальшивими новинами в ім'я свободи преси».
Останніми роками Китай ухвалив низку законів, спрямованих на придушення інформації, включно із Законом про кібербезпеку 2017 року, Положенням про управління екосистемою інформаційного контенту в Інтернеті 2020 року, Законом про національну безпеку Гонконгу 2020 року і Законом про безпеку даних 2021 року.
За матеріалами The Epoch Times USA
===
Новини по темі: