Скандал із бутильованою водою Nestlé: Médiapart оцінює шахрайство у понад 3 мільярди євро
Médiapart вдалося ознайомитися з новим звітом про розслідування шахрайства компанії «Нестле» з мінеральною водою. З 2005 року транснаціональна корпорація продала понад 18 мільярдів пляшок води під брендами Contrex, Hépar або Vittel, якість якої була еквівалентна якості водопровідної води. Але за ціною майже в сто разів вищою. Загалом за 15 років шахрайство склало понад 3 мільярди.
Усе почалося в листопаді 2020 року, коли співробітник групи компаній Alma (що продає воду під маркою Cristaline) повідомив Головне управління з конкуренції, справ споживачів і боротьби з шахрайством про те, що вода, яку продають як «природну мінеральну воду», зазнає оброблення, яке не відповідає нормам. За даними Médiapart, цей сигнал спричинив перший звіт від Національної служби розслідувань (SNE) DGCCRF і другий — від Головної інспекції з соціальних питань (Igas).
У результаті розслідування з'ясувалося, що близько 30% французьких брендів, зокрема тих, що входять до групи «Нестле», використовують заборонені методи очищення води, що класифікується як «природна мінеральна», зокрема, для боротьби з бактеріальним або хімічним забрудненням.
У жовтні 2022 року справу передали до регіонального агентства охорони здоров'я Гранд-Ест (ARS), яке відповідає за моніторинг кількох підприємств групи «Нестле», а прокуратура Епіналя (Вогези) розпочала досудове розслідування, звинувативши групу в «обмані юридичної особи щодо природи, якості, походження або кількості продукту».
Згідно з результатами перевірок, проведених у період із січня 2020 року по березень 2022 року, кілька джерел води були забруднені «патогенними мікроорганізмами і гетеротрофними бактеріями понад встановлену законом межу», у деяких випадках на 85%. Під час слухань кілька керівників визнали факт забороненої практики. Колишній директор фабрики «Нестле» у Вогезах (обіймав цю посаду з 2019 по 2023 рік) пояснив, що ці пристрої використовували «на водозборах, де були мікробіологічні заноси».
«Судячи з усього, ці методи застосовувалися протягом тривалого часу і, можливо, ще до поглинання групою Netslé двох заводів у Віттелі та Контрексевілі 1992 року. Однак ця практика тривала «не через недбалість, а тому що компанія зробила реальний вибір на користь збереження цих методів очищення».
Крім того, «з огляду на тривалість практики та кількість директорів, які могли змінювати один одного протягом цього періоду, діючи від імені та в інтересах компанії [...], моральну відповідальність “Нестле” має бути визнано основною».
Слідчі встановили, що йдеться про організоване шахрайство, яке тривало кілька десятиліть і було радше результатом групової стратегії, ніж індивідуальної ініціативи.
За оцінками слідчих, продаж щонайменше 18 мільярдів пляшок «кінцевим споживачам під назвою “природна мінеральна вода”, у той час як ця вода не могла претендувати на таку якість, становить істотний елемент злочину — обман щодо істотних властивостей і складу товару».
Обман посилюється рекламою, яка вводить в оману, представляючи цю воду як «чисту» і таку, що не піддається будь-якій обробці.
За злочин передбачено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі та штрафу, який може бути збільшено до 10% від середньорічного обсягу продажів, тобто 20 мільйонів євро у випадку з «Нестле» — сума, що може видатися незначною порівняно з 3 мільярдами євро, набутими компанією завдяки цьому шахрайству (згідно з розрахунками, зробленими в рамках розслідування).
Насправді, за даними слідства, «різниця в продажах, досягнута за рахунок продажу цих продуктів як природної мінеральної води замість води, придатної для пиття внаслідок обробки, оцінюється в 3 132 463 297 євро для різних брендів і відповідних періодів порушення».
Однак збитки, завдані навколишньому середовищу внаслідок надмірної експлуатації компанією «Нестле» водних ресурсів, не було підраховано. На даному етапі не вивчені й ризики для здоров'я. За висновком інспекторів, «постійне використання обробки дало змогу продовжувати використовувати всі джерела. Відмова від ультрафіолетової обробки призвела до того, що деякі з мікробіологічно забруднених джерел більше не могли використовуватися».