В Індо-Тихоокеанському регіоні баланс сил дедалі більше зміщується в бік експансіоністських амбіцій Китаю.
Усе почалося добрих десять років тому зі створення військово-політичного альянсу «Quad» (Четвірка — Quadrilateral Security Dialogue або чотирьохсторонній діалог із безпеки) між США, Австралією, Індією та Японією. Метою альянсу було забезпечення «вільного і відкритого Індо-Тихоокеанського регіону». Він має слугувати противагою розширенню влади Китаю.
Крім військової співпраці, ця стратегія включає низку спільних ініціатив у галузі інвестицій, інфраструктури, технологій і вакцин.
Але, очевидно, формату потрібен новий альянс, тому що він не може зупинити Китай, що загрожує його членам. Пакт безпеки під назвою AUСUS було оголошено 15 вересня. Він покликаний докорінно змінити стратегічний баланс в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Пакт між США, Великобританією та Австралією переслідує ті самі цілі, що і Quad, але більш агресивний із сильним флотом атомних підводних човнів. Америка і Великобританія мають допомогти Австралії побудувати флот, щонайменше, з восьми атомних підводних човнів до березня 2023 року.
Отже, обидві сторони надають велику довіру державі Південної півкулі при передачі деяких зі своїх найбільш чутливих технологій. Співпраця між трьома країнами включає в себе кібербезпеку, штучний інтелект і квантові технології.
Однак цей альянс розділяє Південно-Східну Азію. Майже всі держави регіону перебувають перед дилемою: вони бояться домінування Китаю й хочуть балансу сил із Пекіном — але без нової холодної війни.
Як повідомляє Economist, AUСUS, це не просто «угода про підводні човни». Пакт має як дипломатичні, так і військові функції. За допомогою підводних човнів сили спеціальних операцій, спецзагонів, можуть місяцями ховатися в глибинах Тихого чи Індійського океану й надавати розвідувальну інформацію. Для Пекіна це є загрозою.
Вражає, що жоден член ЄС не був запрошений приєднатися до альянсу й що ЄС навіть не був проінформований про це. У кулуарах щорічного тижня ООН президент США Джо Байден прийняв 24 вересня в Білому домі глав урядів Японії, Індії та Австралії на першому особистому саміті «четвірки», але без представників Європи.
Цим Байден недвозначно дав зрозуміти, що США зосереджуються на Азії, навіть більш конкретно на Індо-Тихоокеанський регіон, залишаючи Європу більш-менш поза увагою. «Це не той Джо Байден, якого хотіла Європа», — коментує Politico.
Також очевидно, що Байден планує очолити регіональні альянси й союзи, як от «Quad» (Четвірка) або AUCUS, а не великі західні альянси з членами ЄС. Очевидно, що ідеться про інтереси США — і члени «четвірки» недавно показали, що вони на боці Вашингтона.
Що стосується технологій, то цього року Індія заборонила китайські застосунки TikTok, WeChat і інші. Австралія і Японія вжили заходів проти китайського комунікаційного гіганта Huawei та інших китайських гігантів. Члени «четвірки» навіть хочуть створити глобальний ланцюжок постачання технологій із демократичними країнами-однодумцями.
Однак країни ЄС чинять опір цій антикитайській стратегії, оскільки побоюються, що вона завдасть шкоди економічним відносинам із Пекіном.
Зараз AUСUS посилає сильний дипломатичний сигнал Пекіну й Індо-Тихоокеанському регіону, що США підтримають своїх союзників. Цей альянс — безпрограшна ситуація для Австралії, яка впродовж деякого часу найбільше страждала від «вовчої дипломатії» Комуністичної партії Китаю (КПК).
З одного боку, AUСUS створює умови для того, щоб американські війська могли діяти навколо Австралії й шукати там притулок від усе більш загрозливих ракет Китаю; з іншого боку, Австралія отримує вигоду від альянсу в галузі технологій і обладнання.
Однак останнє призводить до інших проблем. Рішення про те, що Австралія буде купувати атомні підводні човни в США і Великобританії в межах нової тристоронньої угоди про безпеку, спричинило питання і критику.
Країни Індо-Тихоокеанського регіону висловили стурбованість із приводу передачі ядерних технологій і можливої гонки озброєнь, але Канберра підкреслила, що не хоче набувати ядерної зброї або цивільний ядерний потенціал. Проте, деякі звинувачують прем’єр-міністра Австралії Скотта Моррісона в тому, що він «зробив Китай своїм ворогом».
Віктор Гао, китайський експерт із міжнародних відносин, навіть виступив із погрозою в австралійському ефірі телеканалу ABC: «Зі своїми ядерними підводними човнами Австралія сама стає метою можливої ядерної атаки». Коли помітно здивований ведучий запитав, від кого це повинно було виходити, Гао відповів: «Вам не потрібно знати».
Коли модератор вказав на те, що атомні підводні човни не будуть нести ядерну зброю, перекладач колишнього лідера КПК Ден Сяопіна рішуче повторив свої слова: «Ви дійсно хочете стати мішенню для можливої ядерної війни?».
Незалежно від членства Гао в Комуністичної партії Китаю, він навряд чи став би здіймати такий галас про політику Китаю щодо Австралії, якби Пекін її не схвалював.
Поки не зрозуміло, як Quad буде працювати з AUСUS. Можливо, що Японія спробує приєднатися до нього — але Білий дім уже виключив приєднання Японії, а також Індії.
Більш вірогідним, пише Economist, був би діалог у форматі «Quad + 2» з включенням Великобританії і Франції — остання, зрештою, втратила важливу угоду щодо підводних човнів з Австралією через AUCUS.
Оголошення про створення альянсу застало ЄС зненацька. Документ власної стратегії ЄС для Індо-Тихоокеанського регіону був представлений у той самий день, що і AUСUS.
«Перед моїм приїздом сюди, у той самий день і час, США, Австралія і Великобританія представили свій оборонний альянс для Індо-Тихоокеанського регіону», — сказав Жозеп Боррель, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Це була не просто «угода щодо підводних човнів», сказав він. «Це має далекосяжні наслідки для наших відносин зі США».
AUСUS спонукав уряд Австралії відмовитися від багатомільярдної угоди з Францією з продажу підводних човнів, яка була узгоджена ще у 2016 році. Це показує, наскільки серйозною є ситуація для Австралії, хоча Франція відчуває себе зрадженою.
Попри те, що Байден підкреслив, що AUCUS — це «інвестування в наше найбільше джерело сили — у наші союзи», Франція, найстаріший союзник Америки, отримала удар у спину, як висловився міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан.
Ле Дріан звинуватив союзників у «брехні, лукавстві, серйозному зловживанні довірою й неповазі». Він також викликав послів із Вашингтона й Канберри в Париж для консультацій, що є надзвичайно різким дипломатичним жестом.
Після цього Джо Байден владнав відносини з президентом Макроном у телефонній розмові. У жовтні вони зустрінуться особисто в Європі.
Берлін віддав перевагу прямій розмові між Байденом і Макроном. «При всьому розумінні позиції Франції, безумовно, добре і є додатковою перевагою, коли йдеться про найближчі переговори між Францією і США (…)", — заявив офіційний представник уряду Штеффен Зайберт.
Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон говорив про «нескінченну любов» своєї країни до Франції, а заступник прем’єр-міністра Австралії Барнабі Джойс згадував австралійських солдатів, які воювали на боці Франції в обох світових війнах.
За інформацією Європарламенту, дочірнє підприємство німецької компанії з виробництва зброї ThyssenKrupp, також постраждала через розвалену угоду щодо підводних човнів між Францією й Австралією.
Голова комітету з міжнародної торгової політики Бернд Ланге заявив, що скасування багатомільярдної угоди має «наслідки для німецької компанії Atlas Elektronik».
Дочірня компанія ThyssenKrupp Atlas Elektronik зі штаб-квартирою в Бремені мала постачати гідролокатори для підводних човнів. Тому зірвана угода — це «не тільки питання політики безпеки, а й питання промислової політики». У зв’язку з порушенням контракту Австралії, можливо, будуть застосовані штрафні санкції.
Ланге також побоюється наслідків для запланованої угоди про вільну торгівлю між ЄС і Австралією. Президентські вибори пройдуть у Франції у квітні. За даними Комісії ЄС, наступний раунд переговорів щодо вільної торгівлі з Австралією, запланований на жовтень, усе ще знаходиться на розгляді.
Джерело: The Epoch Times