Північна Корея: за контакт із представниками християнських церков — довічне ув'язнення
Ми всі звикли мати справу з біженцями "з" Китаю. Однак, як не дивно, є й біженці, які їдуть "до" Китаю. Що це за біженці, які тікають до Китаю, вважаючи, що країна Сі Цзіньпіна вільніша за їхню власну? Відповідь: північні корейці.
Китай — одна з найгірших країн у світі за дотриманням прав людини. Північна Корея — "найгірша". У Північній Кореї у вас більше шансів, ніж у будь-якій іншій країні світу, бути заарештованим, підданим тортурам і страченим із найрізноманітніших причин, а то й узагалі без жодних причин. Якби була можливість, північнокорейці втекли б кудись іще, але географія така, що з деяких районів своєї нещасної країни єдиним місцем, де вони можуть з деякими шансами на успіх перетнути кордон, є Китай, хоча деякі при цьому гинуть.
Однак у Китаї північнокорейським біженцям небезпечно. Молоді жінки можуть скористатися дефіцитом наречених у Китаї — спадщина політики "однієї дитини", коли в сім'ях робили аборти, залишаючи собі хлопчиків, — і вийти заміж за китайця. Однак існує безліч страшних історій про північнокорейських "наречених-рабинь", які зазнають насильства з боку своїх чоловіків. Інші північнокорейські дівчата потрапляють до рук китайської організованої злочинності та стають жертвами торгівлі людьми або повіями.
Однак це не найгірша можливість для північнокорейських біженців. Найстрашніша доля чекає на тих, кого Китай вирішить депортувати назад у Північну Корею, що режим Сі Цзіньпіна робить регулярно.
25 жовтня 2023 року в Лондоні виступила з лекцією відважна північнокорейська жінка, яка свого часу була репатрійована з Китаю і якій нарешті вдалося втекти. Її звуть Кім Инсун. У 2012 році вона опублікувала мемуари "Тисяча миль до свободи" ("A Thousand Miles to Freedom").
Кім повідомила, що Китай нещодавно депортував до Північної Кореї 600 біженців, а найближчим часом може депортувати ще 1000. За словами Кім, життя біженців у Китаї нестабільне. Від них очікують, що вони не будуть "створювати проблем", інакше їх негайно депортують. Вона навела приклад зі зґвалтованими дівчатами, яких депортують, замість надання допомоги при зверненні в поліцію. Але вони все одно вважають за краще залишитися в Китаї, а не повертатися до Північної Кореї, оскільки там на них чекає в'язниця, тортури й, можливо, смерть.
Китайська влада ставиться до тих, кого вона вирішила репатріювати, як до злочинців. "Примусова репатріація також супроводжується порушеннями прав людини", — сказала Кім. "У китайських центрах прикордонного контролю [тих, хто очікує на депортацію] змушують випорожнюватися в пластикові відра в камерах, де цілодобово працюють камери спостереження, а іноді доводиться слухати крики, коли людей б'ють електричними кийками. Порушення прав людини, які відбуваються під час і після примусової репатріації, є нещадними й нелюдськими".
Кім додала, що у північнокорейського режиму є шпигуни в Китаї. Біженці, які зв'язуються там з представниками релігії, в основному, з християнських церков, можуть бути ув'язнені довічно, якщо їх репатріюють. При цьому не має значення, чи є церква, з якою вони зв'язалися, контрольованою КПК. "Ті, хто мав стосунок до церков у Китаї, піддаються суворим допитам. Я ніколи не бачила, щоб когось із тих, хто піддавався таким допитам, було звільнено з ув'язнення. Просте знайомство з християнином у Китаї перетворює його на політичного злочинця", — сказала Кім.
За матеріалами BITTER WINTER