Книш: страва, яка надихала Гоголя

Письменник Микола Васильович Гоголь був не тільки талановитим письменником, але й відомим гурманом. Про це свідчать спогади сучасників, а також твори знаменитого автора.

Гоголь дуже любив вставляти у свої творіння описи їжі, та такі, що у читачів починається слиновиділення, а руки так і тягнуться до холодильника.

У передмові до книги «Вечори на хуторі біля Диканьки» письменник згадує таку страву, як книш:

«"Бути ж тепер сварці", — подумав я, помітивши, що пальці у Хоми Григоровича так і складалися дати дулю. На щастя, стара моя здогадалася поставити на стіл гарячий книш із маслом. Усі взялися до справи. Рука Фоми Григоровича, замість того щоб показати шиш, простяглася до книша, і, як завжди водиться, почали вихваляти майстриню господиню».

Що ж являє собою книш? Книш — це вид випічки, круглий нездобний пиріжок із начинкою. Начинки можуть бути найрізноманітніші — сир, ягоди, варення, гречана каша з цибулею, товчена картопля зі шкварками тощо.

Для книша робили тісто, як на хліб, з нього ліпили невеликі коржі й надавали їм форму кола, далі вмочували в олію ложку й надрізали нею коржі по колу на кшталт пелюсток. Зазвичай на кожному коржику виходило по 6-7 пелюсток. У середину коржа викладали начинку, на яку зверху загинали пелюстки. Після коржі випікали в печі. Їли їх обов'язково з маслом.

Книш вважається традиційною стравою української, білоруської, польської та єврейської кухні.

Книш також згадується в повісті Гоголя «Ніч перед Різдвом», де колядники наколядували цілий мішок із книшами. Це не випадково, оскільки книш із картопляною начинкою вважався традиційною стравою на Різдво, за старих часів він був невід'ємною частиною Різдвяних свят. Їх ставили на святковий стіл і обов'язково пригощали колядників.

Марія Мельничук