Канада та Ірландія вводять обмеження на викиди для фермерів, аналогічні тим, що діють у Нідерландах

Федеральний уряд Канади нещодавно поставив за мету скоротити викиди від синтетичних добрив на 30% до 2030 року. Це не могло не викликати суперечок. Деякі канадські провінційні чиновники стверджували, що федеральному уряду слід проконсультуватися з провінціями «про те, що можна досягти, а що недосяжно».

У спільній заяві від 22 липня міністри сільського господарства Саскачевана та Альберти заявили: «Провінції підштовхнули федеральний уряд до обговорення цієї важливої теми, але були розчаровані, дізнавшись, що мету вже поставили».

«Це був найдорожчий урожай, який хтось зібрав, після дуже важкого року в преріях», — сказав міністр сільського господарства Альберти Нейт Хорнер.

«Світ очікує, що Канада збільшить виробництво та розв’яже проблему глобальної нестачі продовольства. Федеральний уряд має показати, що він розуміє проблему».

Згідно з дослідженням 2021 року, проведеним на замовлення галузевої групи Fertilizer Canada (pdf), скорочення використання добрив на 20% може призвести до зниження врожайності до 2030 року, що коштуватиме канадським фермерам 48 мільярдів доларів.

За даними канадського уряду, на використання синтетичних добрив припадає менше ніж 2% викидів вуглецю в Канаді. На Канаду припадає близько 1,4% світових викидів.

Канадська промисловість з виробництва добрив пропонує програму під назвою «4R Nutrient Stewardship». Якщо цю програму буде розгорнуто в основних сільськогосподарських районах, викиди будуть скорочені на 15-22%. Водночас це збільшить прибуток внаслідок більш ергономічного використання добрив. Наполегливість уряду у досягненні рівня 30% призвела до скорочення викидів Канади приблизно на 0,1–0,2% у 2019 році та приблизно на 0,002–0,005% глобальних викидів. Це не враховуючи зусиль, які сектор вже доклав самостійно.

У схожій ситуації перебуває Ірландія. Міністр сільського господарства Чарлі МакКоналог, як то кажуть, перебуває на межі прийняття мети зі скорочення викидів вуглецю на 27% або 28%.

На сільське господарство припадає понад третина всіх викидів у країні у вуглецевому еквіваленті. Це пов'язано з високим рівнем виробництва яловичини для внутрішнього та експортного ринків. Ірландія є великим експортером яловичини та молочних продуктів.

Кліматична програма ірландського уряду передбачає скорочення викидів від 22 до 30%. Якщо країна націлиться на верхню межу діапазону, це призведе до «значного скорочення виробництва» і може «спустошити сільськогосподарський сектор Ірландії», сказав Тім Куллінан, президент Ірландської асоціації фермерів.

Викиди від ірландського сільського господарства становлять приблизно 21 мегатонну CO2 на рік. Скорочення цих викидів на 28% призведе до скорочення глобальних викидів на 0,05%.

Пан Куллінан поставив під сумнів зміст такої програми, якщо інші країни не наслідуватимуть її прикладу.

«Ми повинні запитати себе, в чому сенс», — сказав він на одному із заходів у листопаді, за інформацією Irish Times.

Постанови, що скорочують розміри сільського господарства, нещодавно викликали значні протести в Нідерландах і призвели до економічного колапсу в Шрі-Ланці.

На кліматичному саміті COP26 у листопаді 2021 року уряди встановили новий набір цільових показників щодо викидів вуглекислого газу. Багато кліматологів стверджують, що збільшення викидів, швидше за все, призведе до серйозних погодних явищ, таких як шторми та посухи. Однак досі катастрофічні прогнози не збувалися.

На думку скептиків, програма декарбонізації призведе до зниження рівня життя без реальної зміни клімату з однієї простої причини: Китай, який є найбільшим у світі емітентом вуглецю, та Індія не мають наміру скорочувати викиди вуглецю.

За матеріалами The Epoch Times