В інтерв'ю «Радіо Свобода» в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун розповіла про плани з реформування медицини в Україні. Торкнулася й теми трансплантології. У цій сфері планується фінансування операцій з пересадки нирок та післяопераційного лікування пацієнтів, і є надія на те, що кошти на це будуть наявні у державному бюджеті з 1 січня.
#img_center_nostream#
Уляна Супрун розповіла, що нині вже можна провести пересадку нирки у п’яти містах України, отримавши орган від трупного донора (за наявності згоди його рідних). За її словами, підтримання здоров’я пацієнта з хворими нирками вимагає від держави значно більшого фінансування, ніж буде витрачатися на операцію. Порівняємо: кожного року 350 тис. грн виділяється на фінансування гемодіалізу для одного пацієнта, а на операцію потрібно 50 тис. грн, плюс після цього кожного року на ліки для відновлення — 100 тис. грн. У пацієнтів, яким постійно проводять гемодіаліз, високий ризик отримати інші хвороби (наприклад, серцеві — інсульти). А операція не тільки поліпшить показники здоров'я пацієнта, але і дозволить заощадити державні кошти і направити їх на фінансування більшої кількості операцій, вважає Уляна Супрун.
Виконувач обов’язків міністра наголосила, що проведення реформи дасть поштовх до позитивних змін як безпосередньо в сфері охорони здоров’я, так і в цілому у державній системі. В інтерв’ю вона коротко означила курс розвитку програм — з 2019 року буде розширення їх дії, а з 2020 року планується проводити фінансування іншим чином.
Сьогодні на розвиток сфери трансплантології з бюджету України виділяється 6 млн грн, а на лікування пацієнтів за кордоном — 220 млн грн. Задля проведення багатьох операцій хворим доводиться виїжджати за кордон, витрачаючи в рази більше коштів. Часом українські пацієнти ризикують отримати орган з неперевірених джерел. Правозахисники Human Rights Watch звернули увагу на величезну кількість операцій з трансплантології — десятки тисяч на рік, які проводяться в сучасному Китаї. За свідченнями ув’язнених, яким вдалося виїхати за межі країни, правлячий комуністичний режим довгий час прикриває існування «живого банку» донорів. Заради отримання наживи у здорових в’язнів вилучають органи, після чого повідомляють про їх раптову смерть. Серед закатованих таким чином – тибетці, уйгури та християни домашніх церков, але основними жертвами злочинної трансплантології є послідовники Фалуньгун. Отже, пацієнт може, інколи навіть не підозрюючи цього, отримати орган від людини, яка добровільно його не віддавала.
Щоб поліпшити ситуацію донорства в Україні, потрібно провести якісну реформу в галузі медицини та спрямувати фінансування у необхідне русло. Нині в Україні діє презумпція незгоди на використання органів після смерті. Однак це не єдина перешкода для проведення своєчасних операцій. Одні з найбільших проблем — недопрацьована система створення листів очікування та відсутність ефективного обладнання для встановлення смерті мозку. Експерти впевнені, що покращення роботи трансплантаційної галузі залежить передусім від оновлень законодавчого поля. Діючий закон про трансплантологію застарий і недосконалий.
За словами Уляни Супрун, реформі охорони здоров’я чинять спротив ті, хто наживається на медицині за існуючої системи. Але є й цілком обгрунтовані зауваження до законопроекту. У ньому чітко не прописані майбутні тарифи, відповідальність і права пацієнтів або медиків. Тому противники проекту називають його антисоціальним і висловлюють побоювання про те, що внесення непродуманих змін до законодавства може призвести до краху української системи охорони здоров'я.
В Україні розвивається хірургія, серед лікарів є багато професіоналів, фахівців високого класу. Суспільство давно чекає на зрушення у сфері трансплантології, і політики мають докласти зусилля для того, щоб механізми охорони здоров’я нарешті запрацювали як належить.
А тим часом у світі медицини з’являється все більше нових винаходів, що здатні перевернути застарілі уявлення. Наприклад, американським вченим вдалося створити штучну нирку, а також 3D-принтер, який друкує аналоги біологічних тканин.
Дізнайтеся також, де в Києві можна отримати безкоштовні ліки.