Художники з Гонконгу роблять барвники з харчових відходів — Dyelicious (ФОТО)
Двоє молодих художників з Гонконгу роблять барвники з харчових відходів. Поєднуючи традиційне мистецтво фарбування і сучасні технології, вони створюють яскраві й неповторні візерунки на одежі та інших виробах.
У 2013 році Ерік Чунг і Вінні Нгай заснували компанію Dyelicious (англ. dye — колір, барвник; delicious — смачний), що стала продовженням їхнього проекту Run2Tree Creations. Вони працюють над перетворенням харчових відходів на натуральні нешкідливі барвники. Потім їх використовують для фарбування різних виробів: одягу, мила та ін. Компанія також виробляє нетоксичні фарби для дітей.
«Ми використовуємо два методи для видобування натурального пігменту: нагрівання і ферментацію [процес, який займає три-чотири місяці]», — пояснює Ерік Чунг.
«Природа є основним джерелом наших матеріалів. Кожен шматочок може стати сировиною для колірних досліджень: кавова гуща, відходи сої і навіть листя», — говорить Вінні Нгай.
Не маючи достатньої інформації про видобуток пігментів з харчових відходів, команда провела 5 років, досліджуючи різні процеси. Їхній офіс став міні-лабораторією. Іноді художники проводять на цій «кухні» цілий день, експериментуючи, «готуючи» і змішуючи інгредієнти.
При цьому апельсинова шкірка може бути перетворена на помаранчеву фарбу, а гнилий ананас — на жовту багатих відтінків. Рожевий колір отримують з деревини сакури, фіолетовий — із солодкої картоплі, синій — із фіолетової капусти, зелений — з листових овочів (наприклад, шпинату), жовтий — з цибулі та імбиру, червоний — з редьки, а коричневий — з чаю або кави.
Спочатку місцеві продавці овочів жартували над Еріком та Вінні, коли ті просили у них відходи. Однак побачивши результати їхньої роботи, вони почали ставитися до подібних прохань з розумінням.
Художники застосовують для фарбування тканин різні техніки, у тому числі старовинну японську техніку сіборі (шіборі) або вузликовий батик.
Dyelicious продають свої барвисті вироби, а також проводять майстер-класи, на яких навчають бажаючих створювати власний одяг і вироби ручної роботи.
Компанія не приносить власникам стабільного доходу. «Ми думали про те, щоб здатися. У нас було багато невдалих експериментів, немає стабільного доходу. Орендна плата дуже висока, і ми відчуваємо великий тиск. Але ми продовжуємо докладати зусиль, сподіваючись внести деякі зміни в суспільство. Наш бізнес орієнтований не на заробляння грошей, а на боротьбу з харчовими відходами», — говорить Ерік Чунг.
Читайте далі:
Традиційний живопис Китаю «Гохуа»: картини Чжан Цуйїн. Фотоогляд
Фарба з пелюсток квітів прикрасить храми на Шрі-Ланці
Чотирирічна дівчинка з Данії дарує квіти одиноким літнім людям