Підійнявшись на священну гору Тайшань, Конфуцій подивився на пейзаж, що відкрився, і сказав: "Світ малий".
Сьогодні, щоб осягнути цю істину, не треба мучити себе сходженнями. Досить скористатися літаком. Вранці злітаєш над південноафриканським бушем, опівдні пролітаєш над екватором, в другій половині дня дивишся на фарби Сахари, увечері п'єш радлер в Мюнхені, а за північ сідаєш при майже нульовій видимості в московську завірюху.
Виходиш з тісного "Шереметьєво", і в обличчя б'є коловерть сніжинок. Просто як героєві Тома Хенкса у фільмі "Термінал". Хоч тут і холодно, але все таки приємно повернутися додому. Особливо після 86 днів відсутності.
Майже три місяці в країнах Південної Африки принесли не тільки деякий заробіток, але й масу нових вражень. Два місяці роботи і місяць подорожей відкрили двері в чотири країни регіону: Намібію, Ботсвану, Замбію і Зімбабве.
Гвіздком подорожі стала Намібія, по якій ми намотали, в цілому, понад 10 тис. км. (в основному, на орендованій машині). Від пустель до водопадів, від слонів до морських котиків, від хатин до палаців.
Крім того, ми об'їздили автостопом основні міста Ботсвани і Замбії, а також проїхали по Зімбабве, колись економічно найуспішнішій країні регіону, а зараз яскравому прикладу "failed state" (пропащої держави).
Крім загару і (можливо) низки типових для континенту хвороб, результатом поїздки стали півсотні гігабайт фотографій, декілька списаних польових щоденників і, напевно, головне - відчуття Африки.
Африка - місце не для туриста, але для мандрівника і дослідника. Місце не для відпочинку, але для роздумів (часто гірких і болісних). Місце, яке швидше зненавидять, ніж закохаються. Але куди тягнутиме знову, приблизно так само, як метеликів притягує полум'я свічки. Вогонь, який Африка розпалює в серці, важко погасити.
У найближчі місяць-другий в цьому щоденнику буде багато написано про цю поїздку: польові щоденники, фотографії, країнознавчий аналіз, враження. Але це буде потім. А поки мені належить відповісти на 250 листів у пошті, прочитати френд-стрічку за три місяці, ознайомитися з підшиванням Російського "Newsweek" за той же період, подивитися нові серії South Park'а, відіспатися у власному ліжку і перший раз в році пройтися по снігу від метро "Університет", тримаючи орієнтиром шпиль Головної Будівлі МГУ. На 19-му поверсі цієї споруди мене давно чекають невідкладні справи.
Далі буде...
Семен Павлюк - науковий співробітник кафедри «Соціально-економічної географії зарубіжних країн світу» географічного факультету МГУ. Мандрівник. Дослідник. Географ.