Таншань 30 років відтак. Страждання триватимуть до тієї пори, поки вся правда не буде розкрита
У книзі також розкривається той факт, що жоден житель провінції Цинлон, яка лежить всього за 115 км від міста Таншань, не став жертвою землетрусу у зв'язку з тим, що всі вони були відразу проінформовані про нього. З часом стало відомо про безліч випадків екстрених рятувальних робіт.
28 липня 1976 року, о 3:42 ночі, місто Таншань із населенням 1 млн. чоловік було стерте з лиця землі після того, як блакитне світло виблискувало в небі. 242 769 чоловік загинуло і 164 851 людина отримала травми. Майже в кожній сім'ї один із її членів загинув у катастрофі.
“Щороку 28 липня на згадку про загиблих горять паперові банкноти, неначе чорні метелики низько пурхають по вулицях і алеях Таншаня. Люди звикли до такого тихого й безмовного оплакування, а не до гучного виразу своєї печалі”. Ті, хто вижив у цій катастрофі, не мали бажання говорити про неї, але вони, нарешті, були здатні виразити той глибокий сум, який зберігається в їхніх серцях.
В інтерв'ю нашому кореспондентові сказали, що відразу після землетрусу люди були шоковані, вони не знали, що відбулося. Після кількох годин вони усвідомили: "О, трапився землетрус!". Для того, щоб щонайшвидше поховати трупи, був виритий величезний котлован, тіла були укладені пластами і засипані між пластами порошкоподібним вапном.
Наш репортер запитав: “Перед тим, як трапився землетрус у Таншань, чи чули Ви про те, що тут може відбутися землетрус?”.
Очевидець: “За екілька років до землетрусу ми чули обговорення можливого великого землетрусу в Таншань. Наважився б уряд сказати, що тут буде великий землетрус? Якщо люди були б попереджені про небезпеку, то хто б тоді продовжував працювати для уряду? Наважився б уряд проінформувати нас? Вони боялися, що буде зачеплено виробництво, якщо люди дізнаються про це. В Таншані ж було так багато вугільних шахт!”
Репортер: “Кілька років тому ходили чутки про великий землетрус, але уряд не надав їм досить великої уваги. Як би сім'ї жертв трагедії оцінили дії уряду?”
Очевидець: “Ми не наважуємося нічого сказати. Хто наважиться сказати, що уряд не дуже гарний? Ніхто! Але в глибині душі всі ми засуджуємо комуністичний режим Китаю. У сім'ї скаржилися і таємно проклинали диктатуру. В ті часи нещодавно закінчилася “Культурна революція”, всі ще боялися режиму. Хто наважився б що-небудь сказати? Режим ніколи не дозволить тобі сказати “Ні”, це буде рівнозначно проханню про страту! Режим ніколи не піклувався про його людей; їх узагалі не хвилює, скільки загинуло людей”.
У книзі “Одкровення таншаньського землетрусу” розповідається про те, що, фактично, до кінця 1975 року в результаті досліджень, проведених Таншаньською водною компанією, були отримані аномальні показники випаровування. Показники коливань Землі в гірській обсерваторії Чжаугечжуан із нагляду за землетрусами і Таншаньської наглядової станції Ерчжун показували перевищення норми одна за одною. Голова обсерваторії з нагляду за землетрусами Ян Ючень таємно попросив експерта з Тяньцзіньського бюро з дослідження землетрусів провести підземне випробування з відкачування води. Результати випробування показали, що землетрус наближається до Таншаню.
На початку 1976 року Ян зробив доповідь про майбутній землетрус у Таншань і розповів про середньо- і короткострокові прогнози:
В межах 50 км усередині міста Таншань відбудеться землетрус величиною 5-7 балів, яке відбудеться в липні або серпні 1976 року або пізніше в тому ж році.
У двох випадках за 12 і 6 днів до таншаньського землетрусу вища школа “червоних охоронців” Летін і дослідницька група з Першої середньої школи Шаньхайгуань відправили письмовий звіт до відповідних департаментів, передбачаючи, що тут відбудеться руйнівний землетрус силою більше 5 балів. За 2 дні до таншаньського землетрусу Пекінська група з дослідження землетрусів виявила 7 незвичайних ознак прийдешнього землетрусу.
За 9 годин до землетрусу Ма Сижун з шахтної станції з вивчення землетрусів Кайлуань Мацзягоу склала звіт із прогнозом про сильний землетрус. У звіті мовилося: “Раптові коливання в питомому опорі ґрунту відбивають зміни в наземному середовищі, що викликають мікротріщини, які швидко перетворюються на великі. Це означає, що землетрус силою більше 7,3 балу може відбутися у будь-який час”. Проте через комуністичну блокаду на той час жителям Таншаня про це не було повідомлено завчасно.
14 липня 1976 року, після того, як Вань Цинчун, голова окружного відділу дослідження землетрусів округу Цинлун почув про прогноз Національного бюро із землетрусів, в якому мовилося про майбутній землетрус у Таншань силою більше 5 балів, він негайно відправився назад у Цинлун, щоб зробити публічне повідомлення і вжити конструктивні заходи. 27 липня більше 60% населення округу Цинлун провели ніч у притулках.
Не велика кількість із загального населення 470 тис. чоловік залишилися вдома і спали з відкритими дверима й вікнами. Завдяки таким заходам окрузі Цинлун удалося уникнути катастрофи. Не зважаючи на те, що в найдужче постраждалих ділянках округу Цинлунь будівлі були зруйновані, в результаті землетрусу не було жодної жертви. Багато хто побачив у цьому диво.
Репортер: Чи знаєте Ви, що в результаті землетрусу в Цинлун ніхто не загинув?
Місцевий житель: Так, це правда.
Репортер: Скажіть, будь ласка, як Ви дізналися про землетрус за кілька днів до його початку?
Місцевий житель: Нас повідомили про цю новину за день. Це так, землетрус був 28 липня, ми почули новину 27-го.
Репортер: Хто повідомив Вас про землетрус?
Місцевий житель: Повідомлення прийшло з округу. Ми почули новину за день, а землетрус трапився наступного дня. Кожен був у думках підготовлений. Насправді, ніхто з жителів провінції Цинлун не загинув.
Після таншаньського землетрусу у світ вийшли подробиці про неадекватні рятувальні роботи, через які погіршав стан здоров'я тих, що уціліли . Пані Чен, у якої ми брали інтерв'ю, була однією з тих, кого послали в 301-у лікарню Пекіна через 3 дні після землетрусу.
Пані Чен сказала: “Тоді внутрішній двір 301-ї лікарні був заповнений пораненими й тимчасовими наметами. Також тут були інструкції з підготовки до війни. Насправді все було напоготові для надання допомоги владі, перш за все”.
Через 3 дні всі поранені були переведені у військові госпіталі в провінції Шааньсі – більш ніж за 1000 км від Пекіна. Перелом тазових кісток пані Чен був вилікуваний тільки через 6 місяців у госпіталі міста Хубей. Через зволікання під час надання допомоги пані Чен залишилася калікою на все життя.
У мережі Інтернет було опубліковано таке повідомлення щодо 30-их роковин таншаньського землетрусу: “Відсутність попередження про великий таншаньський землетрус і ретельне приховування фактів протягом тривалого часу свідчать про неспроможність влади, яка завдала китайській землі більш глибокі рани, ніж сам землетрус.
Ця жахлива історія безжально показала всьому світові, що тільки коли самі люди можуть зробити свій власний політичний вибір й оцінити достоїнства відповідальних за них людей, останні чесно служитимуть своєму народові та піклуватимуться про нього. Вони не обдурять свій народ, і навіть якщо захочуть, то не посміють і будуть не в змозі зробити це”.
Алі Лінь, Лін Хуейсінь. Радіо Голос Надії