Щонайменше 975 осіб було страчено в Ірані 2024 року, що стало «жахливою ескалацією» у використанні смертної кари як засобу «політичних репресій» Ісламською Республікою, йдеться в доповіді, опублікованій у четвер двома неурядовими організаціями.
Ця «вкрай шокуюча» цифра, найвища з моменту початку перепису в 2008 році, ймовірно, є заниженою, оскільки переважна більшість (90%) страт не набуває розголосу, за даними іранської організації Iran Human Rights (IHR), що базується в Норвегії, і французької НУО Ensemble contre la peine de mort (ECPM), що зібрала численні свідчення.
Women Activists Increasingly Sentenced to Death as Political Executions in Iran Surge https://t.co/j9mKQM955a via @ICHRI
— Ruti Teitel (@rutiteitel) February 19, 2025
Близько сорока ймовірних випадків страт не вдалося включити в доповідь через відсутність перехресної перевірки джерел, кажуть автори.
«Іранський народ (...) являє собою найбільшу загрозу для режиму, а смертна кара залишається його найпотужнішим інструментом політичних репресій». У країні щодня відбувається до 5-6 страт, попереджає директор IHR Махмуд Амірі-Мохаддам, цитований у документі.
«Ці страти є частиною війни, яку Ісламська Республіка веде проти власного народу, щоб зберегти свою владу», яка похитнулася після великих народних протестів 2022-2023 років, що призвели до хвилі арештів по всій країні, додав він.
Згідно з доповіддю, з 975 осіб, страчених у 2024 році (що на 17% більше, ніж у 2023 році), була 31 жінка, а 4 були повішені публічно.
Кілька неповнолітніх на момент скоєння злочину також були засуджені до смерті, йдеться в доповіді. Наприклад, Мехді Джаханпур, якому було 16 років, коли він був заарештований за вбивство і провів кілька років у в'язниці, був страчений у віці 22 років у вересні 2024 року.
Смертна кара — важливий важіль іранської судової системи, заснованої на застосуванні законів шаріату з часів Ісламської революції 1979 року. За даними Amnesty International, Іран щорічно застосовує смертну кару частіше, ніж будь-яка інша країна після Китаю.
Страти 2024 року стосувалися злочинів, пов'язаних із наркотиками, убивствами або зґвалтуваннями, а також розпливчастіших звинувачень у «корупції на землі» або «заколоті», що дало змогу обрати як мішень дисидентів, зазначають автори доповіді.
Загалом Тегеран уже стратив 10 осіб, зокрема двох 2024 року, у зв'язку з масштабним протестом «Жінка, життя, свобода», який спалахнув у вересні 2022 року після смерті в ув'язненні Махси Аміні, заарештованої за порушення носіння головної хустки.
Майже всі страти здійснюються через повішення, як правило у в'язницях, де утримують ув'язнених, але деякі страти були проведені публічно.
Засудженим ув'язненим регулярно відмовляють у доступі до адвокатів, ідеться в доповіді, яка також вказує на «систематичне» застосування фізичних і психологічних тортур для отримання зізнань, на яких судді найчастіше засновують свої вироки.
Згідно з доповіддю двох неурядових організацій, наразі в Ірані в камері смертників перебувають щонайменше 13 активісток руху «Жінки, життя, свобода».
Серед засуджених до смерті також є представники етнічних меншин (зокрема, белуджі та курди).
Так, за даними IHR та ECPM, під загрозою страти перебувають Пахшан Азізі та Варішех Мораді, курдські активістки руху за права жінок, засуджені за гуманітарну діяльність.